Джинджиристий Мирослав Ількович

ДЖИНДЖИРИ́СТИЙ Мирослав Ількович (12. 12. 1931, с. Настасів Микулинецького, нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл. — 20. 12. 2018, Київ, похований у рідному селі) — режисер. Заслужений діяч мистецтв України (1998). Навчався у Львівському університеті (1949–51), закінчив Київський театральний інститут (1956; викладач М. Крушельницький). Працював режисером Рівненського музично-драматичного театру (1956–65), Київського театру російської драми ім. Лесі Українки (1965–66). Як кінорежисер студії «Укртелефільм» (1966–2002) поставив художні фільми «Не судилось» (1966), «У неділю рано зілля копала» (1967), «Циганка Аза» (1968), «Дай серцю волю, заведе в неволю» (1969), «Камінний господар» (1970), «Дума про тебе» (1971), «Чарівна сопілка» (1972), «Івасик-Телесик» (1973); д/ф «Острів Хортиця» (1974), «Бориславські майстри» (1975), «І мене в сім’ї великій…» (1976), «Гуцульський орнамент» (1977), «Олександр Палладін» (1978), «Наталя Ужвій» (1980), «І в будень, і в свято» (1984), «Кривда» (1988), «Зайдіть в їхню хату» (1989), «Батурин», «Осанна» (обидва — 1991), «Розрита могила» (1993), «Спогади про УПА» (1994, співавт. сценарію); муз. фільми «Струни серця» (1983), «Коли пісня тече, як ріка» (1984), «Ділюсь заповітним», «Литовський камерний оркестр» (обидва — 1985); телефільми-концерти «Співає болгарський естрадний колектив» (1968), «Співає Полтавщина» (1969), «Подільські гаївки», «Якби я мала крила орлині» (обидва — 1986), «Весілля на Поділлі» (1987), «У неділю рано музиченька грала» (1988), «Співає Буковина» (1990), «Співає гурт “Соколи”» (1991).

Завантажити статтю