Крюгер-Прахова Анна Авґустівна
КРЮ́ГЕР-ПРА́ХОВА Анна Авґустівна (26. 07(07. 08). 1876, м. Сквира, нині Київська обл. — 29. 09. 1962, Київ) — живописець, педагог. Дружина Миколи, мати Олени, бабуся Олександри Прахових. Член Спілки художників України (1936). Навчалася у Київській рисувальній школі М. Мурашка, Академії Делеклюза у Парижі (1899), закінчила Академію мистецтв у Санкт-Петербурзі (1906; майстерня батального живопису, викладач П. Ковалевський, Ф. Рубо). 1912–20 — викладач Київського художнього училища, 1924–33 — художньої студії Прахових, 1945–46 — Київського училища прикладного мистецтва. Брала участь в розписах Володимирського собору у Києві. У радянський час оформляла міста до революційних свят та агітпоїзди. 1921 разом із М. Козиком заснувала студію пластичного мистецтва. Персональні виставки — у Києві (1907, посмертна — 1995). На замовлення Київського художнього комбінату виконувала копії картин відомих художників. Авторка жанрових полотен, пейзажів і портретів. Одна з найпотужніших художниць-анімалістів України. У творчості К.-П. відчутні постімпресіоністські впливи: яскраві, насичені кольори, гра світлотіней, експресивний, фактурний мазок; у створенні загального настрою картини вирішальну роль надавала кольору; у 1920-і роки повернулася до стриманої манери, у 1930-х роках — до імпресіоністичного живопису. Окремі роботи зберігаються у Київському музеї російського мистецтва, Івано-Франківському краєзнавчому музеї, Чернігівському літературно-меморіальному музеї-заповіднику М. Коцюбинського, Державній Третьяковській галереї (Москва). Серед учнів — Л. Даценко.
Додаткові відомості
- Основні твори
- акварелі — «Кінь та песик», «Котик і песик» (обидві — 1892), «Каюр з оленями» (1906), «Татарки», «Набережна на острові Капрі», «Купання» (усі — 1910-і рр.); живопис — «На пасовищі» (поч. 20 ст.; 1930-і рр.), «А. Крюгер (Батько)», «Хлопчик і віслючок» (обидва — 1908), «Ярмарок» (1910-і рр.), «Діти» (1923), «В. Некрасов» (1940-і рр.), «В. Філатов», «В. Пухальський», «Мавзолей Шах-Зінда. Самарканд», «Похмурий день», «Дівчинка-узбечка», «У старому місті. Ташкент», «Ташкент» (усі — 1938).


