Дибко-Филипчак Ірина

Визначення і загальна характеристика

ДИБКО́-ФИЛИПЧА́К Ірина (30. 03. 1925, с. Більшівці Галиц. р-ну, нині Івано-Фр. обл.) — письмен­ниця, пере­кладачка і літературний критик. Член і секр. Пен-клубу (США). Навч. у пед. ін­ституті та Вищій торг. школі в Станіславі (нині Івано-Франківськ), Вищій муз. школі (м. Лодзь, Польща), Моцартеумі (Зальцбурґ, Австрія), Університеті ім. Максиміліана в Мюнхені. Від 1944 — у Польщі, згодом у Німеч­чині та США. Працювала медсе­строю, учителювала у школі народо­знавства у м. Пас­сейк (шт. Нью-Джерсі, США). Мешкає у м-ку Потомак (шт. Меріленд). Авторка поет. і проз. творів різних жанрів, драм, нарисів, літ. і публіцист. статей (зокрема «Згадаймо Наталену Королеву» // «Наше життя», 1983, ч. 7/8; «Наталена Королева і її літературна творчість» // «Жін. світ», 1989, № 3); а також низки метод. посібників з народо­знавства. Серед книг — «На крилах дум» (Буенос-Айрес, 1974; Кліфтон, 1987), «По стежинах душі» (Буенос-Айрес, 1976), «Білий Орел: Оповіда­н­ня для молоді і старших дітей» (Філадельфія, 1980), «По стежинах душі» (Потомак, 1996; вміщено поезії, прозу, поет. і проз. пере­клади з англомов. літ-ри — за антологією «The Norton Anthology of English Literature», New York, 1962), «У саді думок: Поезії. Стат­ті. Оповіда­н­ня. Доповіді. Рецензії» (Потомак, 2005). Пере­кладає з англ. (Дж. Мілтон, А. Поуп, Ф. Бекон та ін.), нім., польс., рос. мов та латини. Окремими ви­да­н­нями опубл. її пере­клади українською мовою — «Хутір тварин» Джорджа Орвел­ла (Балтімор; Торонто, 1984), «Гільгамеш. Пере­спів сумерійської доби» (Кліфтон, 1984; Потомак, 1997), пере­спів поеми з давньоєгипет. життя «Ахнатон» (Буенос-Айрес, 1986). Доклала зусиль та коштів для ви­да­н­ня й популяризації творчості І. Филипчака, створе­н­ня Фонду його імені, публікації його літ. порт­рета. Під­тримувала творчі контакти з Д. Гумен­ною, сприяла ви­дан­ню її літ. порт­рета.

Літ.: Сорока П. Ірина Дибко: Літ. порт­рет. Т., 1999.

Я. К. Радевич-Вин­ницький

Завантажити статтю