Дибовський Геннадій Борисович

ДИБО́ВСЬКИЙ Ген­надій Борисович (11. 10. 1960, м. Сталіно, нині Донецьк) — балет­мейстер. Заслужений діяч мистецтв України (2008). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступеня (2025). Закінчив Київський ін­ститут культури (1982; кл. М. Трегубова). 1982–84 працював у Ансамблі пісні й танцю Червонопрапор. Київ. військ. округу; від­тоді — балет­мейстер 29-го Концертного ансамблю Рад. армії (Улан-Батор), від 1989 — Донецького українського музично-драматичного театру, водночас — артист балету ансамблю пісні й танцю «Донбас», від 1990 — художній керівник фольклор. гурту «Росса», 1996 заснував і очолив Театр пісні й танцю Г. Дибовського. Від 2024 — директор—художній керівник Донецького обласного драматичного театру (м. Маріуполь—Ужгород). Брав участь у створен­ні ви­став: «Роксолана» за П. Загребельним, «Блез» К. Маньє, «Поминальна молитва» Г. Горіна, «Порґі і Бесс» Дж. Ґершвіна, «Пошились у дурні» М. Кропивницького, «Бал злодіїв» Ж. Ануя, «Каліґула» А. Камю, «За двома зайцями» М. Старицького, «Оргія» Лесі Українки, «Занепад» І. Бабеля, «Енеїда» за І. Котляревським (Національна премія України імені Т. Шевченка, 2003), «Зілля» за О. Кобилянською, «Весі­л­ля Фіґаро» В.-А. Моцарта.