Дикман Марк Ісакович
ДИ́КМАН Марк Ісакович (04. 04. 1951, Київ) — фізик. Син І. Дикмана. Доктор фізико-математичних наук (1985). Закін. Київський університет (1972). Відтоді працював в Інституті напівпровідників АНУ (Київ): 1980–86 — старший науковий співробітник, 1986–91 — провідний науковий співробітник 1992–95 — проф. Стенфорд. університету (шт. Каліфорнія, США); від 1995 — у Мічиґан. університеті (м. Іст-Лансінґ): від 1998 — проф. Наукові дослідження: динаміка нерівноваж. квант. і класич. систем, двовимірні електронні системи, квант. комп’ютери. Розробив теорію слабозатухаючих неліній. коливань, теорію класич. і квант. активац. переходів у модульов. системах, теорію стохаст. резонансу, теорію явищ переносу в корельованих двовимір. електрон. системах; передбачив нові нелінійні поляризац. оптичні ефекти. Автор і співавтор розділів у кн. «Noise in Nonlinear Dynamical Systems» (Cambridge, 1988), «Fluctuations and Order: The New Synthesis» (1996), «Two-Dimensional Electron Systems on Helium and Other Substrates» (1997; обидві — Нью-Йорк), «Stochastic Processes in Physics, Chemistry, and Biology» (Berlin, 2000) та ін.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Насыщение поглощения и поворот поляризации излучения локальными колебаниями в кубических кристаллах // ЖЭТФ. 1977. Т. 72, № 6; Влияние взаимодействия между невырожденными электронами, локализованными в тонком приповерхностном слое, на циклотронный резонанс и магнитопроводимость // Там само. 1979. Т. 77, № 4; Theory of a nonlinear oscillator interacting with a medium // Soviet Physics Reviews. 1984. Vol. 5; Quantum computing with electrons on liquid helium // Science. 1999. Vol. 284; Critical exponent crossovers in escape near a bifurcation point // Phys. Rev. Lett. 2004. Vol. 92, № 8 (усі — у співавт.).