Диков Микола Миколайович
ДИ́КОВ Микола Миколайович (17. 03. 1925, Суми — 08. 02. 1996, С.-Петербург) — археолог. Доктор археол. н. (1972), професор (1990), член-кореспондент РАН (1979). Закін. Ленінгр. університет (нині С.-Петербург, 1949). Брав участь в археол. розкопках у Вірменії (1947), Бурятії (1948–49), на берегах р. Ангара (1950–53). Від 1955 — директор Чукот. окруж. краєзнав. музею (м. Анадир); від 1960 — зав. лаб. археології, історії та етнографії Пн.-Сх. комплекс. НДІ Далекосх. відділ. РАН (м. Магадан; обидва — РФ). Досліджував палеоліт. пам’ятки Камчатки, Колими та Чукотки, зокрема 1975 виявив на о-ві Врангеля найдавнішу в Азії палеоескімос. культуру. Створив наук. школу дослідж. археол. пам’яток Пн.-Сх. Росії. Від 2000 у Магадані проходять наук. читання його імені.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Наскальные загадки древней Чукотки: Петроглифы Пегтымеля. Москва, 1971; Археологические памятники Камчатки, Чукотки и Верхней Колымы: Азия на стыке с Америкой в древности. Москва, 1977; Древние культуры Северо-Восточной Азии: Азия на стыке с Америкой в древности. Москва, 1979; История Дальнего Востока СССР с древнейших времен до ХVII в. Москва, 1989 (співавтор); Asia at the Juncture with America in Antiquity: The Stone Age of Chukchi Peninsula. Anchorage, 1997.
Рекомендована література
- Лебединцев А. И. Памяти Н. Н. Дикова // Рос. археология. 1997. № 3;
- Диковские чтения: Мат. науч.-практ. конф., посвящ. 75-летию со дня рожд. Н. Н. Дикова. Магадан, 2001.