Димитрій

ДИМИ́ТРІЙ (Вербицький Максим Андрійович; 04(16). 08. 1868, Полтавщина — 01. 02. 1932, Київ) — церковний діяч. Закін. Полтав. духовну семінарію (1889) та Київ. духовну академію зі ступ. канд. богослов’я (1899). У 1890 висвяч., 1896 прийняв чернечий постриг. Служив Кишинів. єпарх. місіонером (1899–1901). Від 1902 — наглядач Києво-Софій. духов. училища, 1904 піднесений до сану архімандрита. У жовтні 1910 хіротоніз. на єпископа Уманського, вікарія Київ. єпархії. 1917–18 виявляв певні симпатії укр. визв. руху, однак відмовився підтримати плани реорганізації церк. упр. та усамостійнення УПЦ. У травні 1918 був канд. на Київ. митропол. кафедру і набрав 2-у (після митрополита Антонія) кількість голосів. Деякий час керував Катериносл. єпархією (кін. 1919). Від 1921 — єпископ Білоцерківський. За розпорядженням митрополита Михаїла (Єрмакова) від 22 січня 1923, Д. мав стати митрополитом у разі його арешту. Однак незабаром після арешту Михаїла 4 квітня 1923 заарешт. і Д., висланий на 2 р. до Зирян. краю. Від 1924 — єпископ, від 1925 — архієпископ Уманський. Від квітня 1930 — архієпископ Київський. Вважав, що богослужіння в Україні треба відправляти тією мовою, якою бажають вірні.

Рекомендована література

1. Мануил (Лемешевский), митроп. Русские Православные иерархи периода с 1893 по 1965: В 6 т. Эрланген, 1979–87.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю