Димитрій

ДИМИ́ТРІЙ (Ковальницький Михайло Григорович; 26. 10. 1839, Волин. губ. — 03. 03. 1913, Одеса) — церковний діяч РПЦ. Нагородж. діамант. хрестом (1911). Закін. Волин. духовну семінарію (Житомир, 1859), Київ. духовну академію зі ступ. магістра богослов’я (1868). Від 1859 — викладач Кременец. духов. училища (нині Терноп. обл.); від 1867 — у Київ. духов. академії: викл. каф. морал. богослов’я, від 1869 — доцент, від 1878 — екстраординар. професор кафедри церк. історії, від 1895 — інспектор, 1898–1902 — ректор. 12 вересня 1895 прийняв чернечий постриг, 17 вересня рукопоклад. в ієромонаха, підвищений до сану архімандрита. 1898 хіротоніз. на єпископа Чигиринського, признач. вікарієм Київ. єпархії. Від 1902 — єпископ, 1903 — архієпископ Тамбовський і Шацький, від 1903 — Казанський і Свиязький, від 1905 — Херсонський і Одеський. Від 1906 — чл. Передсобор. присутності, від 1908 — голова Синодал. комісії з реформи духов. академій. Похов. у кафедрал. Спасо-Преображен. соборі.

Пр.: О значении национального элемента в истории развития христианства. К., 1880.

Літ.: Титов Ф., прот. Высокопреосвященный Димитрий (Ковальницкий), архиепископ Херсонский и Одесский, бывший ученик, профессор, инспектор и ректор Киевской Духовной Академии // Тр. Киев. Духов. Академии. 1914. Кн. 6.

В. Г. Мудрик

Основні праці

О значении национального элемента в истории развития христианства. К., 1880.

Рекомендована література

Титов Ф., прот. Высокопреосвященный Димитрий (Ковальницкий), архиепископ Херсонский и Одесский, бывший ученик, профессор, инспектор и ректор Киевской Духовной Академии // Тр. Киев. Духов. Академии. 1914. Кн. 6.