Дистанція соціальна

ДИСТА́НЦІЯ СОЦІА́ЛЬНА – соціологічна категорія, що характеризує ступінь прийняття або відторгнення людиною представників інших соціальних груп (етнічних, релігійних, соціально-статусних, професійних, вікових тощо). Перші теор. дослідж. Д. с. здійснені у період становлення соціології як самост. наук. дисципліни (кін. 19 — поч. 20 ст.), коли соціологи намагалися чітко визначити предмет і методи суто соціол. знання. Категорія «Д. с.» посідає чільне місце у теоріях представників формал. школи в соціології (Ґ. Зіммель, Л. фон Візе), які доводили необхідність зосереджувати увагу на вивченні форм соц. взаємодії (за визначенням Ґ. Зіммеля — соціації), залишаючи зміст взаємодії ін. дисциплінам. Л. фон Візе вважав, що саме Д. с. визначає характер і спрямованість змін у суспільстві. В сучас. соціології категорія «Д. с.» є важливим знаряддям аналізу соц. стратифікації та взаємовідносин між соц. групами. У період інтенсив. розвитку емпірич. соціології (20-і рр. 20 ст.) розпочалося розроблення шкал для вимірювання Д. с. і методів статистич. аналізу результатів масових опитувань. Найпоширенішою є шкала Е. Боґардуса, що найчастіше використовується у дослідж. міжрас., міжетніч. і міжнац. відносин. Вона вимірює емоц. установку людини щодо представників ін. національностей — певну психол. готовність до зближення або відмежування від людей ін. національності, незалежно від їхніх особистих якостей і особливостей. Відповідь респондента на питання про те, у якості кого він допускає представників ін. національності — чл. сім’ї, друзів, сусідів, колег, мешканців чи відвідувачів країни, — дає змогу визначити Д. с., яку людина хотіла б зберегти між собою і даною етніч. групою, та зробити висновки про заг. тенденцію спрямованості розвитку масової свідомості.

В Україні методика Е. Боґардуса модифікована, адаптована і випробувана 1990–91 Н. Паніною та Є. Головахою, після чого нею послуговувалися й ін. укр. соціологи — В. Євтух, В. Паніотто, Ю. Саєнко, М. Чурилов. Дослідж. міжетніч. стосунків і нац. толерантності за допомогою шкали Е. Боґардуса доводять, що збереження міжнац. миру і злагоди в Україні багато в чому зумовлене збереженням стабільності у ставленні більшості насел. до нац. меншин, незважаючи на погіршення соц.-екон. ситуації і політ. напруженість у суспільстві. Разом з тим останніми роками спостерігаються певні зміни, які свідчать, що потенціал стабільності не безмежний. Зростання рівня нац. нетолерантності у демократ. суспільстві завжди потребує знач. громад. уваги до процесів, що відбуваються у цій сфері сусп. життя.

Літ.: E. S. Bogardus. Measuring social distance // J. Applied Sociology. 1925. Vol. 9; Е. Golovakha, N. Panina. Inter-ethnic relations and ethnic tolerance in Ukraine // Jews and Jewish Topics in the Soviet Union and Eastern Europe. 1991. Vol. 14; Панiна Н., Головаха Є. Тенденції розвитку українського суспільства (1994–98 рр.): Соціол. показники. К., 1999.

Н. В. Паніна

Рекомендована література

1. E. S. Bogardus. Measuring social distance // J. Applied Sociology. 1925. Vol. 9;
   Google ScholarInternet
2. Е. Golovakha, N. Panina. Inter-ethnic relations and ethnic tolerance in Ukraine // Jews and Jewish Topics in the Soviet Union and Eastern Europe. 1991. Vol. 14;
   Google ScholarInternet
3. Панiна Н., Головаха Є. Тенденції розвитку українського суспільства (1994–98 рр.): Соціол. показники. К., 1999.
   Google ScholarInternet

завантажити статтю