ГОЛОВА́ХА Євген Іванович (13. 08. 1950, Київ) — соціолог, психолог. Син М. Злотіної та І. Головахи, чоловік Н. Паніної. Доктор філософських наук (1990), член-кореспондент НАНУ (2018). Державна премія України в галузі науки і техніки (2014). Дійсний член Європейської асоціації екс­периментальної соціальної психології (1990), Американського наукового товариства досліджень особи та соціальної психології (1994). Закінчив Московський університет (1972). Працював у Ін­ституті філософії АН УРСР (1972–91): від 1988 — завідувач сектору демократизації су­спільства; від 1991 — в Ін­ституті соціології НАНУ (обидва — Київ): від 2002 — за­ступник директора з наукової роботи, водночас від 2008 — завідувач від­ділу методології та методів соціології, від 2021 — директор. 

Наукові дослідже­н­ня: причин­но-цільова концепція психологічного часу особистості, каузометрія — метод дослідже­н­ня субʼєктивної картини жит­тєвого шляху, концепція загальних та специфічних соціопатій су­спільства, що транс­формується, роз­робле­н­ня методик вимірюва­н­ня соціального самопочу­т­тя, жит­тєвого та політичного успіху, ви­значе­н­ня тенденцій і закономірностей транс­формації українського су­спільства, об­ґрунтува­н­ня методологічних засад дослідже­н­ня соціальних феноменів. Разом із Н. Паніною роз­робив концепцію моніторингу су­спільних змін в Україні. За результатами досліджень знято науково-популярні фільми «Інтервʼю з самим собою» (1986), «Стріла часу» (1988). Член Консультативної ради «Європейського соціального дослідже­н­ня» (2004–13), головний редактор ж. «Соціологія: теорія, методи, маркетинг» (1998–2018). Член редколегії та автор низки статей в ЕСУ.