Кравцов Тарас Сергійович
КРАВЦО́В Тарас Сергійович (22. 10. 1922, Харків — 02. 09. 2013, там само) — музикознавець, композитор, педагог. Батько С. Кравцова, брат Г. Семененко, онук П. Кравцова. Доктор мистецтвознавства (1990), професор (1992). Заслужений діяч мистецтв України (2003). Премія ім. І. Слатіна (2000). Член НСКУ (1964). Закін. Харків. консерваторію (1952; кл. М. Тіца), де відтоді й працює (нині університет мистецтв): 1970–86 — зав., 1986–2004 — професор кафедри теорії музики, від 2004 — професор кафедри гармонії та поліфонії. За сумісн. викладав у Харків. академії культури (1995–99). Наукові дослідження з питань теор. музикознавства і муз. фольклористики. Серед учнів — Н. Бабій-Очеретовська, Г. Ігнатченко, Г. Полтавцева.
Пр.: Прихована імітаційна поліфонія в українських народних піснях // НТЕ. 1962. № 3; Поліфонія А. Штогаренка. К., 1964; Гармонія в системі інтонаційних зв’язків. К., 1984; Гармонія як музично-інтонаційний феномен. К., 1988; Мендельсон і Слобожанщина // Харків. асамблеї. Х., 1997.
Тв.: вокал.-симф. — кантата-дума «На могилі Шевченка» (1962), кантата-поема «Червона зима» (1967; обидва — сл. В. Сосюри); для симф. оркестру — «Варіації на українську тему» (1957); для духового оркестру — Марш (1975); для оркестру нар. інструментів — «Сім українських народних пісень» (1961); для хору без супроводу — «І небо невмите» (1965, сл. Т. Шевченка), «Три романтичні хори» (1968, сл. О. Пушкіна, А. Майкова, М. Горького), «Українські народні пісні» (1974), цикл «Хорові акварелі» (1977, сл. В. Сосюри та ін.); цикл пісень «Я вибрав дорогу» для дит. хору з інструм. ансамблем (1979); вокал. цикли на сл. В. Сосюри, П. Глазового, С. Єсеніна; зб. гуморесок «Іскринки сміху» на вірші П. Глазового (1980); обробки нар. пісень.
Літ.: Семененко Н. «Хорові акварелі» Т. Кравцова // Музика. 1975. № 4; Бабій (Очеретовська) Н. Тарас Сергійович Кравцов. Х., 2002.
Н. Л. Бабій-Очеретовська
Основні твори
вокал.-симф. – кантата-дума «На могилі Шевченка» (1962), кантата-поема «Червона зима» (1967; обидва – сл. В. Сосюри); для симф. оркестру – «Варіації на українську тему» (1957); для духового оркестру – Марш (1975); для оркестру нар. інструментів – «Сім українських народних пісень» (1961); для хору без супроводу – «І небо невмите» (1965, сл. Т. Шевченка), «Три романтичні хори» (1968, сл. О. Пушкіна, А. Майкова, М. Горького), «Українські народні пісні» (1974), цикл «Хорові акварелі» (1977, сл. В. Сосюри та ін.); цикл пісень «Я вибрав дорогу» для дит. хору з інструм. ансамблем (1979); вокал. цикли на сл. В. Сосюри, П. Глазового, С. Єсеніна; зб. гуморесок «Іскринки сміху» на вірші П. Глазового (1980); обробки нар. пісень.
Основні праці
Прихована імітаційна поліфонія в українських народних піснях // НТЕ. 1962. № 3; Поліфонія А. Штогаренка. К., 1964; Гармонія в системі інтонаційних зв’язків. К., 1984; Гармонія як музично-інтонаційний феномен. К., 1988; Мендельсон і Слобожанщина // Харків. асамблеї. Х., 1997.
Рекомендована література
- Семененко Н. «Хорові акварелі» Т. Кравцова // Музика. 1975. № 4;
- Бабій (Очеретовська) Н. Тарас Сергійович Кравцов. Х., 2002.
Н. Л. Бабій-Очеретовська
Людина 
