Дихан Михайло Дмитрович
ДИ́ХАН Михайло Дмитрович (25. 08. 1925, с. Благоєве, нині Іванів. р-ну Одес. обл.– 06. 07. 2006, Одеса) — історик. Доктор історичних наук (1973), професор (1974). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Львівський університет (1951). Вчителював, працював у адвокатурі Одес. обл., Одес. мед. інституті; від 1972 — завідувач кафедри нової та новіт. історії Одес. університету; від 1975 — завідувач кафедри наук. комунізму Одес. інституту нар. господарства. У 1987–88 — проф. Софій. електротех. інституту. 1993 за сімей. обставинами емігрував до США, 1997 повернувся в Україну. 1998–99 — професор кафедри теорії держави і права Одес. юрид. академії. Досліджував історію Болгарії та болгар. діаспори в Україні. Фундатор і почес. голова Одес. болгар. культур. товариства (1989). Автор спогадів «Студенческая рапсодия» (О., 2006).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Асен Христев. О., 1969; Октябрь и болгарские интернационалисты. Москва, 1972; София, 1973 (співавтор); Болгари-політемігранти в соціалістичному будівництві на Україні. 1924–1929 рр. К., 1977; Никак не ми се умирате. София, 1987; Писатели-българи в Украйна. О., 1998; Великомученица Македония. София, 2000; Българските национални райони в Украйна чрез 1920–1930-те години. О., 2004; България — моя светиня. О., 2004.
Рекомендована література
- Професор-доктор Михаил Дихан на 60 години // Истор. преглед. 1985. № 3;
- Патриарха на Украинска България. Михаил Дмитриевич Дихан на 70 години // Роден край. 1995, 24 авг.;
- Професори Одеського (Новоросійського) університету: Біографічний словник: У 4 т. 2-е вид., О., 2005.
Завантажити статтю
Людина 
