Дичка Надія Степанівна

ДИ́ЧКА Надія Степанівна (13. 06. 1964, с. Підмихайло Калус. р-ну Івано-Фр. обл.) — письменниця. Член НСПУ (1997). Обл. літ. премія ім. В. Стефаника (2001). Навч. у Львів. університеті. Працювала кор. рай. г. «Червона Долина» (1982–84). Друкується від 1985. Поезія Д. — органічна, містить радість і страждання закоханої у життя людини. Авторка зб. поезій «Дорога» (К., 1996), «Ввійду у храм» (Ів.-Ф., 1997), «Зимові лелеки» (К., 1997), «Пора півоній» (Дрогобич, 2002), «Між злом і світлом» (Ів.-Ф., 2003); вінка сонетів «Незбуваній любові» («Дзвін», 2002, № 5–6); зб. віршів для дітей «Золота хмаринка» (Ів.-Ф., 2004), «Абетка» (Долина, 2007). Ілюструє власні книжки. На її вірші створ. низку пісень. Кілька поезій Д. перекладено італ. мовою.

Літ.: Логвиненко О. …Вашій істині бракує солом’яного капелюха // ЛУ. 1998, 18 черв.; Надія Дичка — Стефанівський лауреат // Свіча. 2001, 12 трав.

В. В. Добрянський