ГУДКО́В Ігор Микола­йович (27. 07. 1940, с. Поздеки Кіров. обл., РФ) — радіобіо­лог. Син Миколи, батько Дмитра Гудкових. Доктор біо­логічних наук (1979), професор (1989), академік УААН (1999). Заслужений діяч науки і техніки України (2005). Премія ім. М. Холодного АН УРСР (1987). Закін. Укр. с.-г. академію (Київ, 1962). У 1962–64 працював на Миронів. селекц.-дослід. станції (с. Центральне Миронів. р-ну Київ. обл.); 1964–87 — в Ін­ституті фізіології рослин АН УРСР (Київ): 1979–86 — за­ступник директора з наукової роботи, водночас 1980–87 — завідувач від­ділу фізіології живле­н­ня рослин; від 1987 — у Нац. аграр. університеті (Київ): засн. і завідувач кафедри радіобіо­логії, водночас 1993–97 — декан агроном. ф-ту, від 2005 — директор наук.-навч. центру екології. Наукові дослідже­н­ня у галузі радіобіо­логії рослин і с.-г. радіо­екології. Роз­робляє теор. основи радіо­стійкості та післярадіац. від­новле­н­ня рослин. Встановив протирадіац. властивості деяких металів і ненасичених вуглеводнів, способи мінімізації надходже­н­ня радіонуклідів у рослини і попередже­н­ня їхнього накопиче­н­ня у продукції рослин­ництва та кормовиробництва. Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.