Кравченко Анатолій Іванович
КРА́ВЧЕНКО Анатолій Іванович (19. 04. 1937, м. Орджонікідзе, нині Єнакієве Донец. обл. – 10. 10. 2020, Донецьк) – письменник, перекладач. Член НСПУ (1967). Літ. премії ім. Б. Горбатова (1969), ім. М. Ушакова (1997) та Міжнар. премія ім. В. Винниченка (2004). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2007). Закін. Літ. інститут у Москві (1968). Працював у багатотиражці «За метал» Єнакіїв. металург. заводу (1960–65), у ред. худож. літ-ри видавництва «Донбас» (1965–72); відп. секр. (1972–74), гол. ред. (1974–84) ж. «Донбасс». Очолював Донец. обл. організацію НСПУ (1984–2000). Автор поет. зб. «Перед сходженням» (1962), «Сто кроків до сонця» (1966), «Гарячий берег» (1968), «Третя зміна» (1970), «Дні» (1972; усі – Донецьк), «Близькість» (К., 1974), «Шостий океан» (Д., 1977), «Здрастуй, шахтарська отчина!» (К., 1978), «Заповітні полотна» (Д., 1980), «Донецька горобина» (К., 1982), «Камень-луна» (Москва, 1984), «Високосний день» (1985), «Доброта» (1986), «Любити і вірити» (1988; усі – Донецьк), «Нескінчені побачення» (К., 1989), «Сам на сам з долею» (Д., 1991), «Скіфське небо» (Москва, 1997), «День, позначений камінцем білим» (2003), «Уривок з вічності» (2007; обидві – Донецьк); а також кн. повістей та оповідань «Юнак у червоному» (К., 1991) і худож.-докум. нарисів «Відчуття часу» (Д., 1985). Поезії К. позначені емоц. напруженістю, прагненням одухотворити природу, оспівати майстерність працьовитих рук. Видав зб. перекладів із зарубіж. сучас. поезії «Блискавки і гвоздики» (Д., 1983). На його вірші написали музику композитори Е. Колмановський, Є. Зубцов, С. Сабадаш, І. Карабиць та ін.
Літ.: Кацнельсон А. Начало биографии // Радуга. 1963. № 10; Гордасевич Г. Хто приходить на зміну // Прапор. 1985. № 9; Яремчук І. Незрадливий камертон душі // ЛУ. 2009, 20 серп.
Л. М. Скирда
Рекомендована література
- Кацнельсон А. Начало биографии // Радуга. 1963. № 10;
- Гордасевич Г. Хто приходить на зміну // Прапор. 1985. № 9;
- Яремчук І. Незрадливий камертон душі // ЛУ. 2009, 20 серп.
Людина 
