ГУ́КОВ Яків Серафимович (08. 01. 1947, с. Ломачинці Сокирян., нині Дністров. р-ну Чернів. обл. — 17. 11. 2012, похов. у рідному селі) — фахівець у галузі механізації сільського господарства. Доктор технічних наук (1999), академік НААНУ (2007). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2006). Закін. Львів. с.-г. ін­ститут (1969). Працював ст. н. с. Укр. НДІ захисту ґрунтів від ерозії (м. Ворошилов­град, нині Луганськ, 1972–75); від­тоді — в ННЦ «Ін­ститут механізації та електрифікації с. господарства» УААН (смт Глеваха Васильків. р-ну Київ. обл.): кер. про­блем. групи глибокого роз­пуше­н­ня ґрунту (1988–99), дир. (2000–11). Відп. ред. між­від. тематичного наук. зб. «Механізація та електрифікація сільського господарства» (від 2000). Наукові дослідже­н­ня з про­блем механізації обробітку ґрунту. Роз­робив низку ґрунтооб­роб. знарядь, зокрема пло­скорізи-щілювачі типу ПЩН-2,5М, культиватори-роз­пушувачі типу КР-4,5, борони важкі дискові типу БДВ-6, БПРР-4,2.