Гулевич Володимир Сергійович
ГУЛЕ́ВИЧ Володимир Сергійович (06 (18). 11. 1867, м. Рязань, Росія — 06. 09. 1933, Москва) — біохімік. Доктор медицини (1896), академік АН СРСР (1929). Закін. Моск. університет (1890), де був залишений для підготовки до професор. звання. Від 1899 удосконалював знання в Німеччині. Після повернення — екстраординар. проф. мед. факультету Харків. університету. Від 1901 — у Моск. університеті: екстраординар., від 1904 — ординар. проф., від 1907 — завідувач кафедри мед. хімії, водночас 1906–08 — в. о. проректора, 1919 — ректор; за сумісн. від 1908 — професор кафедри біол. хімії Моск. вищих жін. курсів та від 1910 — професор кафедри орган. хімії Моск. інституту нар. господарства; 1933 — зав. сектору біохімії лаб. фізіології та біохімії тварин АН СРСР Всесоюз. інституту експерим. медицини. Голова хім. відділ. Рос. фіз.-хім. товариства (1910–33). Наукові дослідження: біохімія азотистого обміну, хімія амінокислот і білків. Особливий внесок зробив у вивчення хімії і біохімії м’язової тканини, зокрема відкрив нові азотисті сполуки у складі м’язів (карнозин, карнітин, метилгуанідин) та описав їхню структуру, розподіл у м’язах та умови розщеплення. Досліджував азотисті основи, що входять до мозк. тканини; склад сечі у нормі і при патології. На одному з корпусів Моск. університету Г. відкрито мемор. дошку.
Додаткові відомості
- Основні праці
- О химии и нейрине. Москва, 1896; Анализ мочи. Руководство при практических занятиях в лаборатории // Зап. Харьков. університета. 1900. Кн. 4; Анализ мочи. Москва, 1910; Избранные труды. Москва, 1954.
Рекомендована література
- Павлов И., Бородин И., Омелянский В. Записка об ученых трудах проф. В. С. Гулевича // Изв. АН СССР. 1927. Т. 21, № 18;
- Броуде Л. М., Дервиз Г. В., Северин С. Е. Академик Владимир Сергеевич Гулевич (1867 — 1933) // Биохимия. 1968. Т. 33, вып. 2;
- Бабий Т. П., Коханова Л. Л., Костюк Г. Г., Задорожный А. Г., Матвеенко С. А., Погребняк Л. П., Теплицкая Е. В., Труханов В. А. Биологи: Биографический справочник. К., 1984;
- Вчені Харківського державного медичного університету (1805–2005). Б. м. р..