Гулич Володимир Антонович
ГУ́ЛИЧ Володимир Антонович (25. 05. 1958, м. Туапсе Краснодар. краю, РФ) — живописець. Син А. Гулича. Член НСХУ (1992). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1990; викл. Д. Крвавич). Відтоді — учасник всеукраїнських та міжнародних художніх виставок. Працює у галузях живопису та дизайну. 1993–97 — арт-дир. Пд.-Укр. центру сучас. мистецтва (Запоріжжя). Пропагує досягнення сучас. укр. мистецтва на європ. просторі. Працює у традиціях реалізму, постмодерну, відеоарту, інсталяції. Сюжети переважно фантазійні; класич. засобами — метафорою, гіперболою, гротеском — відображає влас. світогляд, явища сучас. дійсності. Роботи зберігаються у Запоріз. ХМ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Сонце над вежею», «Красуня», «Синє життя», «Жовте життя» (усі — 1990), «Тропіканка–2» (1993), «Зоозона» (1997), «Новорічна», «Автовірус» (обидва — 1998), «Усім у сад» (2002), «Монна-Будда» (2004).
Рекомендована література
- Мелешко К. Украинская мастерская удивила даже французов // Укр. ведомости. 1994. № 3;
- Красюк А. Художник Владимир Гулич — культурный герой от г. Харькова // Миг. 2002, 28 февр.