Гуменчук Олександр Іванович
Визначення і загальна характеристика
ГУМЕНЧУ́К Олександр Іванович (20. 01. 1952, Бухта Кузнецово Примор. краю, РФ) — живописець. Член НСХУ (2002). Закін. Латв. АМ (Риґа, 1982). Працював у Хмельн. худож.-вироб. майстернях (1982–92); від 2003 — викладач Хмельн. університету. Учасник всеукр. мистецьких виставок від 1996. Персон. — у Києві (2001), Дніпропетровську (2002), Хмельницькому (2002–04), Тернополі (2005). Живопис Г. — асоціативний, декоративний і пластично виразний. Для творчості притаманне поєднання реалізму й фантастики, конкрет. натур. спостережень та філос. узагальнень. Натюрморти, пейзажі, архіт. мотиви стверджують одухотвореність, гармонію та живописне багатство світу. У створенні худож. образу важл. роль відіграє поєднання колажу, рельєфу та кольору. Емоційно насичені кольори, об’ємні, сплавлені фарби випромінюють іманентне світло.
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Три дерева, три гнізда» (1992), «Подільський пейзаж» (1996), «Меджибіж. Птах-місто», «Корисна копалина», «Музичні квіти», «Занурення в сон», «Маріонетка» (усі — 1999), «Нічна пісня наприкінці дня», «Фруктове місто» (обидва — 2000), «Три раритети», «Дачний мотив», «Лісове місто», «Фрески Софії» (усі — 2001), «Пасха», «Ніч на Івана Купала», «Пан», «Бажання польоту», «Флора» (усі — 2002); серії — «Картинки з міст» (1998–2003), «Кодування» (2000–04).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
