Гумінілович Степан Володимирович
ГУМІНІЛО́ВИЧ Степан Володимирович (09. 01. 1917, с. Топорівці, нині Городенків. р-ну Івано-Фр. обл. — 27. 01. 1985, Торонто) — хоровий диригент, композитор. Наприкінці 1930-х рр. навч. у Вищому муз. інституті у Львові (викл. І. Левицька, Й. Москвичів). Під час 2-ї світової війни був хорунжим 1-ї Укр. дивізії УНА. 1945 — один із засн. та учасників (1-й диригент) хору «Бурлака» (м. Белларія, згодом м. Ріміні, Італія); 1947 — керівник чол. хору Зальцбур. реал. гімназії (Австрія). 1948 переїхав до Чилі. Від 1951 — в Арґентині, де керував хором «Трембіта» товариства «Просвіта» (Буенос-Айрес). 1959 виїхав до Канади. Був диригентом хорів: церкви св. Юрія (Оттава, 1959–61), «Боян», церкви св. Покрови, «Прометей», «Бурлака» (відновлений під його керівництвом; усі — Торонто, 1961–77). Автор низки пісень воїнів УНА; а також естрад. пісень, 24 з яких увійшли до зб. «Мої давні пісні» (Торонто, 1983). Серед популяризаторів творчості Г. — співак А. Дербіш, бандурист В. Мота (обидва — Канада), засл. арт. України Я. Мука і М. Савчук.
Літ.: Паньків Я. Рімінський ансамбль «Бурлака» у моїй памʼяті: Спомини. К., 1999; Бандурка Я. Вшанували Степана Гумініловича // Гомін України. Торонто, 2003, 17 лют.; Зайко М. Ансамбль «Бурлака» на теренах Італії, або В англійському полоні // УМГ. 2003. № 4; Павлів Я. «Бурлака» — українська легенда, народжена за колючими дротами // Укр. форум. 2003, 30 груд.
О. Маруняк, Я. Б. Павлів
Додаткові відомості
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
