Гурзуфський парк
ГУРЗУ́ФСЬКИЙ ПАРК — пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення (від 1972). Знаходиться у межах м. Ялта, смт Гурзуф (АР Крим), у долині р. Авунда. Площа 12 га. Заповідається від 1960. Перебуває у віданні Гурзуф. військ. санаторію. Один з найстаріших парків Крим. Субсередземномор’я. Засн. 1808–12 в ландшафт. стилі. Тер. парку належала герцогу Рішельє — губернатору Новоросії та Криму. 1811 тут зведено будинок в грец. стилі, який став першою значною будівлею на Пд. березі Криму. 1881 маєток перейшов у власність купця П. Губоніна.
Дендрофлора налічує понад 100 порід, як аборигенних (суничник дрібноплодий, ялівець високий, фісташка туполиста, занес. до Червоної книги України), так і екзотич. (переважно хвойних — кипарис вічнозелений, кипарисовик Лавсона, кедри ліванський, атласький та гімалайський, сосна італійська, а також маслина європейська, магнолія великоквіткова тощо). На тер. парку є чудові скульптури та фонтани, найвідоміші з яких — «Ніч», «Рахіль», «Німфа» (усі — кін. 19 ст.). На центр. алеї, що йде вздовж річки, встановлені погруддя видат. діячів культури, які відвідували парк: О. Пушкіна, Лесі Українки, В. Маяковського, А. Чехова, М. Горького, Ф. Шаляпіна, А. Міцкевича. У Г. п. відкрито Пушкіна О. Гурзуфський літературно-меморіальний музей (1989).
Рекомендована література
- Ена В. Г., Ена Ал. В., Ена Ан. В. Заповедные ландшафты Тавриды. Сф., 2004.