Гуристюк Олександр Петрович
Визначення і загальна характеристика
ГУРИСТЮ́К Олександр Петрович (02. 06. 1959, с. Ярошівка, нині Українське Талалаїв. р-ну Черніг. обл.) — живописець. Освіта середня. Мистецтву навч. самотужки. Від 1990 працює у худож. майстернях при Рівнен. організації НСХУ. На творчій роботі. Учасник обл., всеукр. мистецьких виставок від 1990-х рр. Персон. — у Рівному (1990, 1994, 1999, 2000, 2004, 2006), Луцьку (1996, 1998), Києві (2000). Стилістично роботи Г. — фігурат. олій. живопис із тяжінням до примітиву (наїву). Осн. жанри: натюрморт, портрет, пейзаж, жанр. композиція. Захоплення жін. портретом з’явилося вже на ранніх етапах творчості. Від 1980-х рр. у роботах Г. домінують соц. мотиви, від кінця 1990-х рр. захоплюється фольклор. етніч. та реліг. тематиками. Реалістичність і філігранність стилю трансформувалися у вільний живопис. прийом із підкресленою незавершеністю деталей. Пластичне вирішення у стилі примітиву, площинність та декоративність, фактурна поверхня полотен, насичена кольор. гама, драматизм і гротескність образів — засоби, якими художник прагне сформулювати й дослідити магічну таємничість кожного фрагмента реальності. Окремі роботи зберігаються в Остроз. краєзнав. музеї (Рівнен. обл.).
Додаткові відомості
- Основні твори
- серії — «Полісся», «Небилиці», «Христос» (усі — від 1990-х рр.); «Оля» (1997), «Талалаївське танго» (1998), «Дід бабу цілує» (1999), «Дядько з Полісся» (2001), «Свято картоплі» (2004), «Дванадцять», «Поїздок» (обидва — 2005).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
