Гурницький Казимир Іванович

ГУРНИ́ЦЬКИЙ Казимир Іванович (14. 10. 1924, с. Шаровечка, нині Хмельн. р-ну Хмельн. обл. — 20. 02. 2019, Ужгород) — поет. Кандидат історичних наук (1971). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Ужгород. університет (1959), де й працював на каф. заг. історії до 1993. Друкуватися почав 1958. Автор зб. поезій «Право на вічний неспокій» (1963), «Ікарові очі» (1967), «Земля в польоті» (1981), «На стикові тисячоріч» (1997), «Третє цвітіння» (2005; усі — Ужгород); дослідж. «Кримський як історик» (К., 1971), «Агафангел Ефимович Крымский» (Москва, 1980). Переклади Г. поезій з польс., рос., білорус. мов опубл. у періодиці; казок, легенд, сміховинок із серболужиц. мови — у зб. «Добридень, сусіде!» (Уж., 1971). Окремі вірші Г. перекладено російською мовою.

Літ.: Гурницький Казимир Іванович // Хланта І. Літературне Закарпаття у ХХ столітті: Біобібліогр. покажч. Уж., 1995; Мандрик І., Олашин М. Історик і поет // Новини Закарпаття. 1999, 14 жовт.

І. В. Хланта

Рекомендована література

Гурницький Казимир Іванович // Хланта І. Літературне Закарпаття у ХХ столітті: Біобібліогр. покажч. Уж., 1995;
Мандрик І., Олашин М. Історик і поет // Новини Закарпаття. 1999, 14 жовт.