Гуров Євген Петрович
Визначення і загальна характеристика
ГУ́РОВ Євген Петрович (24. 03. 1934, Харків — 19. 07. 2022, Київ) — геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1989). Премія імені П. Тутковського НАНУ (2011). Закін. Харків. університет (1956). Працював геологом Пд.-Примор. геол. управління (1956–61), у геол.-геофіз. лаб. Далекосхід. геол. інституту Сибір. відділ. АН СРСР (1961–64; м. Владивосток, РФ), в Інституті мінерал. ресурсів Мінгео УРСР (1964–75, Сімферополь). Від 1975 — в Інституті геол. наук НАНУ (Київ): завідувач відділу космогеол. формацій (1991–96), гол. н. с. (1996–2001), ст. н. с. (від 2002). Досліджував метеоритне кратероутворення, розповсюдження метеорит. кратерів на поверхні Землі на прикладі УЩ та деяких ін. регіонів, будову метеорит. кратерів та склад імпакт. порід, зв’язки корис. копалин з метеорит. кратерами. Брав участь в укладанні атласу «Геологія і корисні копалини України» (К., 2001; англ. перекл. — Торонто, 2005).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Особенности минералогии фтора Украинского кристаллического щита. К., 1973 (співавтор); Геология и петрология взрывных метеоритных кратеров. К., 1982 (співавтор); Геологическое строение и вещественный состав пород импактных структур. К., 1991 (співавтор); Импактное кратерообразование на поверхности Земли // ГФЖ. 2002. № 6; Ejecta of the Boltysh impact crater in the Ukrainian shield // Impact Markers in the Stratigraphic Record. Berlin, 2003 (співавтор); Катастрофа, яка змінила геологічну еру // Вісн. НАНУ. 2003. № 9 (співавтор).
Завантажити статтю
Людина 
