ГУРТО́К УКРАЇ́НСЬКОЇ НАЦІОНА́ЛЬНОЇ МО́ЛОДІ (ГУНМ) — організація української молоді у Маньчжурії. Заснований 1941 при Українській Національній Колонії (УНК) у м. Харбін після ліквідації Української Далеко­східної Січі. Загальне керівництво діяльністю ГУНМ здійснював пред­ставник ОУН Г. Купецький (псевдонім Борис Марків). Голова управи — Ю. Гайдук, секретар — В. Микулич-Мілько, члени управи: Ю. Опадчий, О. Микулич. Всього до складу організації входило близько 45–50 осіб. Гурток стояв на само­стійницьких, націоналістичних засадах та обороняв національні права української молоді, яким за­грожувала малоросійська політика тодішнього керівництва УНК на чолі з В. Кулябко-Корецьким, котрого обвинувачували в русифікаційній політиці; провадив культурну роботу серед молоді, влаштовував концерти, літературні вечори. 1942 напів­легально видавав журнал «Сурма». Члени ГУНМ ви­ступили проти спільної служби українців з росіянами у військових загонах, які створювали японці з емі­грантів у Маньчжурії під час 2-ї світової війни, за що Ю. Гайдук та Ю. Опадчий потрапили до вʼязниці. Внаслідок за­грози подальших ре­пресій 5 жовтня 1942 управа Гуртка ухвалила ріше­н­ня припинити його діяльність. Частину членів після окупації Маньчжурії 1945 радянською армією вивезено до СРСР, де вони за­знали ре­пресій.