Гурян Татул Самсонович
ГУРЯ́Н
Татул Самсонович (
; справж. — 
; Хачатрян; 04. 08. 1912, с. Таджрлу Сурмалій. пов., нині Туреччина — 21. 06. 1942, побл. Севастополя) — вірменський поет. Закін. Моск. редакц.-видавн. інститут (1931). Автор зб. «
» («Кров землі», 1932), «
» («Зростання», 1934) і 
(«Поеми», 1941), циклу віршів «
» («Севастополь», 1942), пройнятого вірою в перемогу над фашизмом. Загинув при обороні Севастополя. Посмертно вийшли кн. «
» («Зоря», 1943), істор. драма «
» («Фрік», 1945), 
(«З країною», 1951), «
» («Поезії», 1956), 
(«Пам’ятник», 1970), «
» («Ореол», 1981; усі — Єреван). У 1933 Г. побував в Україні, тоді ж опублікував поему 
(«Дніпро») — про трудовий ентузіазм будівників Дніпрогесу; вірші, присвяч. Україні, Т. Шевченку («
» — «На барикадах»). Укр. мовою окремі твори Г. переклали І. Гончаренко, В. Кочевський.
Додаткові відомості
- Основні твори
- укр. перекл. — Севастополь // Сузір’я. К., 1975. Вип. 9; (Вірші) // Вірм. рад. поезія: Антологія. К., 1980.
Завантажити статтю
Людина 
