Гусак Ґустав

ГУ́САК Ґустав (Husák Gustáv; 10. 01. 1913, Дубравка побл. Братислави — 18. 11. 1991, Братислава) — чехословацький комуністичний і державний діяч. Герой Чехословаччини (1969). Нагородж. орденом Леніна (1969). Від 1933 — чл. КП Чехословаччини (КПЧ). Вивчав право в Університеті ім. Я. Коменського, займався приват. юрид. практикою у Братиславі. У роки 2-ї світової війни — один із кер. братислав. організації КП Словаччини, перебував на нелегал. становищі (1940–43 — в ув’язненні), брав активну участь у словац. нац. повстанні 1944. У 1945–50 — чл. ЦК КПЧ і заступник голови КП Словаччини. 1951 заарешт., 1954 за звинуваченням у словац. буржуаз. націоналізмі засудж. до довіч. ув’язнення. 1960 амністований, 1963 повністю реабіліт. Відтоді працював у Інституті держави і права Словац. АН; 1969–71 — 1-й, 1971–87 — ген. секр. КПЧ, водночас у 1975–89 — президент Чехословаччини. Під час «Праз. весни» підтримував реформи тодіш. 1-го секр. ЦК КПЧ А. Дубчека, виступав проти втручання СРСР у справи Чехословаччини, однак на переговорах у Москві (серпень 1968) перейшов на позиції Л. Брежнєва. У подальшому відмовився від більшості реформ свого попередника, відновив керівну роль КПЧ у житті суспільства, провів арешти дисидентів і незгодних у середовищі КПЧ та профсоюзів. Пішов у відставку внаслідок «Оксамитової революції» 1989. У роки правління Г. розвивалися освіта та культура українців Словаччини; 1968 він сприяв відновленню діяльності УГКЦ.

Завантажити статтю