Гусак Леонід Іванович
ГУСА́К Леонід Іванович (06. 10. 1947, Полтава — 27. 08. 1996, там само) — графік, живописець, письменник. Закін. Полтав. художню школу (1966). Учасник всесоюз. (від 1985), закордон. (від 1995) мистецьких виставок. Персон. посмертні — у Полтаві (1997), Лубнах, Миргороді й Кременчуці (1998), Києві (1999, 2000, 2003). Оформив низку музеїв на Полтавщині. Роботи зберігаються у Полтав. ХМ. Ілюстрував книжки; писав оповідання, опубл. у місц. періодиці, філос. і символ. твори, присвяч. життю укр. суспільства 20 ст.
Додаткові відомості
- Основні твори
- графіка — триптихи «Пророцтво» (1978), «Вітряки» (1983), «Україна–33» (1990); «Тотеми» (1977), «Вічність» (1985), «Мандрівка напровесні до батьківського дому» (1987), «Капище» (1989), «Прибульці» (1990), «Соляриси» (1992), «Тріумфальна арка» (1993), «Експансія» (1994), «Дорога в минуле» (1995), «Хуторянка» (1996); живопис — «Старі свідки» (1975), «Край поля», «Жовтневе сяйво» (обидва — 1977), «Парасоцький ліс» (1979), «Мартець» (1993); триптихи — «Сутінки» (1990), «Колгосп» (1992).
Рекомендована література
- Леонід Гусак. Стежкою сподівань. Графіка, живопис. П., 1997;
- Шилов Ю. Древо життя Леоніда Гусака // Шилов Ю. Велесова книга та актуальність прадавніх учень. К., 2001.
Фотоілюстрації
. 1990. papir, tush.jpg "Триптих «Україна-33» (центральна частина). 1990. Папір, туш")
Завантажити статтю
Людина 
