Гусєв Віктор Євгенович

Визначення і загальна характеристика

ГУ́СЄВ Віктор Євгенович (02. 05. 1918, м. Маріуполь, нині Донец. обл. — 12. 01. 2002, С.-Петербург) — фольклорист, етно­граф. Доктор історичних наук (1966), професор (1971), академік РАН (1994). Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1978). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Моск. ін­ститут філософії, літ-ри та історії (1941). Від 1946 — викладач, завідувач кафедри літ-ри Челябін. пед. ін­ституту (РФ); від 1955 — в Ін­ституті рос. літ-ри АН СРСР (Пушкін. дім); від 1969 — у Ленінгр. ін­ституті театру, музики й кінемато­графії (нині С.-Петербург): від 1980 — проф. Член Спілки фольклористів Югославії (1972), почес. чл. Польс. етногр. товариства (1974), Товариства гуслярів та поетів Чорногорії (1988). Голова Між­нар. комісії словʼян. фольклору при Між­нар. комітеті славістів (1983). Автор дослідж. з фольклористики, зокрема порівнял. ви­вче­н­ня словʼян. культур, словʼян. обрядовості, сучас. фольклору словʼян. народів, історії словʼян, фольклору та етно­графії, нар. театру, теорії нар. культури.

Пр.: Марксизм и рус­ская фольклористика конца 19 — нач. 20-го века. Москва; Ленин­град, 1961; Іван Франко — теоретик фольклору // НТЕ. 1965. № 4; Эстетика фольклора. Ленин­град, 1967; Взаимосвязи рус­ской вертепной драмы с белорус­ской и украинской // Славян. фольклор. Москва, 1972; Славянские партизанские песни. Ленин­град, 1979; Рус­ский фольклорный театр 18 — нач. 20 века: Учеб. пособ. Ленин­град, 1980; Фольклорно-драматическое творчество восточно-славянских народов // Фольклор. театр народов СССР. Москва, 1985; Восточнославянский фольклор: Слов. науч. и нар. терминологии. Минск, 1993 (спів­автор).

Літ.: Ивлева Л. М. Виктор Евгеньевич Гусев: Библиогр. указ. науч. трудов. Ленин­град, 1984; Путилов Б. Н. Виктор Евгеньевич Гусев // Славяноведение. 1994. № 1; Иванова Т. Г. Виктор Евгеньевич Гусев // Рус. лит-ра. 2002. № 3.

Н. І. Моісеєнко

Завантажити статтю