Гусєв Віктор Михайлович

ГУ́СЄВ Віктор Михайлович (17(30). 01. 1909, Москва — 23. 01. 1944, там само) — поет, драматург. Навч. на Вищих літ. курсах ім. В. Брюсова (1926–29), закін. Моск. університет (1931). Автор зб. поезій «Поход вещей» (1929), «Герои едут в колхоз» (1931), «Слово бригадира» (1932), «Современ­ники», «Гений» (обидві — 1933), «Сыновья диктатуры» (1934), у яких в дусі часу оспівав колективну працю; популяр. пісень «Полечко-поле» (1934), «Пісня про Москву» (1940–41), «Козак від­ʼ­їжджав на війну» (1943). У пʼєсі у віршах «Слава» (1935; по­ставлена в багатьох театрах СРСР) під­няв гострі про­блеми нової соціаліст. моралі, обовʼязку та героїзму. Молодіжна муз. комедія «Весна в Москве» (1941) у по­становці реж. Ленінгр. нового театру М. Акимова знята 1953 реж. Й. Хейфіцем і Н. Кошеверовою. Екранізації лір. комедій Г. «Свинарка і пастух» (1941) і «О шо­стій годині вечора після війни» (1944) у по­становці реж. І. Пирʼєва від­знач. Сталін. преміями (1942 і 1946). Україні присвятив поему «Львовская тетрадь» (1939) та вірші «Слушай, Одес­са» (1941), «Мы из Одес­сы моряки» (1942). Пере­кладав твори киргиз., таджиц., турк­мен., білорус. поетів. У Київ. рос. драм. театрі ім. Лесі Українки та Черніг. укр. муз.-драм. театрі ім. Т. Шевченка ішли пʼєси «Весна в Москве», «Слава» та «Сын Рыбакова». Твори Г. пере­кладали українською мовою С. Голованівський, Р. Чумак та ін.

Завантажити статтю