Гусєв Віктор Михайлович

ГУ́СЄВ Віктор Михайлович (17(30). 01. 1909, Москва — 23. 01. 1944, там само) — поет, драматург. Навч. на Вищих літ. курсах ім. В. Брюсова (1926–29), закін. Моск. університет (1931). Автор зб. поезій «Поход вещей» (1929), «Герои едут в колхоз» (1931), «Слово бригадира» (1932), «Современники», «Гений» (обидві — 1933), «Сыновья диктатуры» (1934), у яких в дусі часу оспівав колективну працю; популяр. пісень «Полечко-поле» (1934), «Пісня про Москву» (1940–41), «Козак від’їжджав на війну» (1943). У п’єсі у віршах «Слава» (1935; поставлена в багатьох театрах СРСР) підняв гострі проблеми нової соціаліст. моралі, обов’язку та героїзму. Молодіжна муз. комедія «Весна в Москве» (1941) у постановці реж. Ленінгр. нового театру М. Акимова знята 1953 реж. Й. Хейфіцем і Н. Кошеверовою. Екранізації лір. комедій Г. «Свинарка і пастух» (1941) і «О шостій годині вечора після війни» (1944) у постановці реж. І. Пир’єва відзнач. Сталін. преміями (1942 і 1946). Україні присвятив поему «Львовская тетрадь» (1939) та вірші «Слушай, Одесса» (1941), «Мы из Одессы моряки» (1942). Перекладав твори киргиз., таджиц., туркмен., білорус. поетів. У Київ. рос. драм. театрі ім. Лесі Українки та Черніг. укр. муз.-драм. театрі ім. Т. Шевченка ішли п’єси «Весна в Москве», «Слава» та «Сын Рыбакова». Твори Г. перекладали українською мовою С. Голованівський, Р. Чумак та ін.

Завантажити статтю