Гусєв Петро Андрійович
Визначення і загальна характеристика
ГУ́СЄВ Петро Андрійович (Гусев Петр Андреевич; 16(29). 12. 1904, С.-Петербург — 30. 03. 1987, там само) — російський артист балету, балетмейстер, педагог. Професор (1973). Нар. арт. РРФСР (1984). Закін. Петрогр. хореогр. училище (нині С.-Петербург, 1922; викл. В. Пономарьов, О. Ширяєв). У 1922–35 — арт., 1945–50 — худож. кер. балету Держ. театру опери та балету ім. С. Кірова в Ленінграді (нині С.-Петербург); 1935–45 — провідний соліст, 1950– 56 — худож. кер. балету Великого театру в Москві; 1958–60 — у Китаї, де заснував Пекін. балет. театр та низку хореогр. училищ в ін. містах; 1960–62 — гол. балетмейстер Держ. Малого театру опери та балету в Ленінграді; 1962–66 — Новосибір. театру опери та балету; 1967–69 — засн. і худож. кер. Ленінгр. камер. балету; водночас 1967–83 — завідувач кафедри хореографії Ленінгр. консерваторії. Серед вихованців — В. Дебелий, Г. Ковтун, Г. Майоров. Постановник низки класич. та сучас. балетів, зокрема в Київ. театрі опери та балету ім. Т. Шевченка: «Сім красунь» К. Караєва (1963), «Спляча красуня» П. Чайковського (1969) та Київ. хореогр. училищі — «Арлекінада» Р. Дріго (1969).
Додаткові відомості
- Основні партії
- Дезіре, Лускунчик, Ротбарт («Спляча красуня», «Лускунчик», «Лебедине озеро» П. Чайковського), Абдерахман («Раймонда» О. Глазунова), Ґірей («Бахчисарайський фонтан» Б. Асаф’єва), Петро («Світлий ручай» на музику Д. Шостаковича).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
