Гуцал Віктор Омелянович
ГУ́ЦАЛ Віктор Омелянович (02. 01. 1944, с. Трибухівка, нині Летичів. р-ну Хмельн. обл.) — диригент, педагог. Професор (1998). Народний артист УРСР (1990). Державна премія України ім. Т. Шевченка (1992). Орден «За заслуги» 3-го (2000) та 2-го (2004) ступ. Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступ. (2011) та 4-го ступ. (2019). Закін. Київську консерваторію (1966; кл. нар. інструментів М. Геліса, диригування — Ю. Тарнопольського). 1966–69 — арт. Держ. укр. засл. хору ім. Г. Верьовки; 1969–79 — диригент Держ. оркестру нар. інструментів, 1979– 84 — оркестру Укр. радіо і телебачення; 1984–97 — худож. кер., від 1997 — ген. дир. — худож. кер. Нац. оркестру нар. інструментів України. За сумісн. викладав у Київ. університеті культури і мистецтв (1970–80; 1996–2000 — засн. та завідувач кафедри бандури і кобзар. мистецтва) та Київ. консерваторії (1984–95). Г. — автор сучас. теорії інструментознавства та інструментування для оркестрів укр. нар. інструментів. Написав музику до к/ф: «Ой не ходи, Грицю» (1979, реж. Р. Синько), «Приємні знайомства» (1981), «Народні музики» (1982; обидва — реж. Р. Олексів, усі — «Укртелефільм»). Створив більш як 500 оркестровок та оригін. творів, серед яких: «Веснянка» (1969), «Козобас» (1973), «Танцювальні награвання» (1982), «Троїсті музики» (1983) та ін. Має фонд. записи на Укр. радіо. Випустив 9 платівок та компакт-дисків.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Грає оркестр українських народних інструментів. К., 1978; Інструментальні твори: Зб. К., 1981; Репертуарний збірник для ансамблю сопілкарів. К., 1982; П’єси для оркестру народних інструментів. К., 1984; Украинские народные наигрыши. Москва, 1986; Інструментовка для оркестру українських народних інструментів: Посіб. К., 1988; Запорізький марш. К., 1995; До проблеми збереження традиційного народно-інструментального мистецтва // Україна музична. К., 1998.
Рекомендована література
- Жолдак Б. Музичні війни, або Талан Віктора Гуцала: Худож.-докум. повість. К., 2004.
Завантажити статтю
Людина 
