Гуцалюк Любослав Михайлович

ГУЦАЛЮ́К Любослав Михайлович (02. 04. 1923, Львів — 16. 12. 2003, Нью-Йорк) — живописець, графік і мистецтво­знавець. Срібна медаль Академії Т. Кампанел­ли (Рим, 1970). Під час 2-ї світової війни вивез. до Німеч­чини. Навч. у Р. Лісовського, приват. школі Е. Козака (1946–49), Мюнхен. АМ. 1949 ви­їхав до США. Закін. Нью-Йорк. мист. школу (1954). Працював дизайнером (1954–56). Учасник худож. ви­ставок у США, Канаді, Україні. Персон. — у Парижі (1956, 1959, 1963), Нью-Йорку (1957, 1960, 1962, 1964, 1966, 1986), Мілані (1959), Торонто (1962), Манчестері (1971). Спочатку малював картини, скомпоновані ніби з гілок та фрагментів обʼєктів. 1958–60 створив серію робіт у сірих інтонаціях; вони від­значаються віртуозністю викона­н­ня, лагідністю на­строю, делікатністю. Г. захоплювався старою європ. арх-рою. Мистецтво Г. — інтуїтивне, на грані між абстракцією та фігуративністю; натюрморти, порт­рети, уявні ліричні пейзажі сповнені соняч. світла. Автор статей на мист. теми у ж. «Сучасність» і г. «Свобода»; ліно­гравюр, іл. до дит. журналів, обкладинок книжок, екслібрисів, порт­ретів, карикатур. Про­ілюстрував кн. новел Х.-Р. Хіменеса «Пʼятеро і я» (1968) та «Нові поезії» (зб. укр. поетів нью-йорк. групи). Серед робіт — графічні рисунки-порт­рети: «Е. Андієвська», «Б. Бойчук», «В. Вовк», «Б. Рубчак», «Ю. Тарнавський» (усі — 1965–67); живопис — «Собор св. Юра» (1968), «Верхівки» (1969), «Іспанський ландшафт» (1970), «Кубістичний Бойчук», «Бойчук у краватці» (обидві — 1971), «Сріблистий пейзаж» (1977).

Літ.: Климовський Я. Мистецтво й Людина // Свобода. 1986, 4 груд.; Ви­ставкою Л. Гуцалюка від­криється осін­ній сезон у галереї ОМУА // Там само. 1987, 14 жовт.; Бойчук Б. Спомини в біо­графії. К., 2003; Маричевський М. Горіла свіча Любослава Гуцалюка // ОМ. 2004. № 1.

Б. П. Певний, В. П. Мацько

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю