Гуцул Микола Дмитрович

ГУ́ЦУЛ Микола Дмитрович (14. 08. 1926, с. Глушків, нині Городенків. р-ну Івано-Фр. обл. — 2005, м. Городенка) — учасник національно-визвольного руху 1940–90-х років. Разом із братами про­йшов під­піл. військ. ви­шкіл у загонах УПА. У бою під м. Снятин (Івано-Фр. обл.) у травні 1944 потрапив у полон. У жовтні того ж року Військ. трибунал 4-го Укр. фронту засудив Г. до смерт. кари, яку згодом було замінено 10-річ. увʼязне­н­ням. Родину вислали до Сибіру (РФ). Від­бував покара­н­ня у таборі побл. м. Норильськ (Краснояр. край, РФ), брав участь 1953 у страйку вʼязнів. 1955 звільнений. Від 1956 — робітник цукроварні у м. Городенка (Івано-Фр. обл.); зі­йшовся з колом правозахисників, роз­по­всюджував літературу самвидаву. У березні 1974 заарешт. вдруге, у серпні засудж. до 6-ти р. таборів і 3-х р. засла­н­ня. Покара­н­ня від­бував у Мордовії (РФ), засла­н­ня — у Томській обл. (РФ). Після звільне­н­ня 1983 жив у с. Новоолександрівка (Баштан. р-н Микол. обл.), 1990 повернувся у Городенку. 1992 реабіліт. за обома справами. Був учасником пікетува­н­ня за легалізацію УГКЦ; активіст Всеукр. товариства політ. вʼязнів і ре­пресованих, чл. КУНу.

Завантажити статтю