Гуцульське повстання

ГУЦУ́ЛЬСЬКЕ ПОВСТА́ННЯ – масовий антипольський збройний виступ селян. Відбувся 16–19 квітня 1920 у Станіслав. воєводстві (нині Івано-Фр. обл.). Повстання, у якому взяло участь понад 10 тис. осіб, охопило 11 насел. пунктів Косів., а також Коломий., Снятин., Печеніжин. та Городенків. повітів. Ним керував штаб, очолюваний колиш. січовими стрільцями й вояками УГА. Розпочалось виступом зброй. загону у с. Жаб’є (нині смт Верховина). Повстанці нападали на відділи поліції і жандармерії та роззброювали їх, виганяли представників окупац. влади, захоплювали лісництва. Регулярне військо та поліція придушили повстання, при цьому заарешт. понад 250 осіб, більшість з яких засудж. до тривалого ув’язнення.

Літ.: Возз’єднання західноукраїнських земель з Радянською Україною. К., 1989; Савчук М. «Буде ще відплата» // Гуцульщина. Верховина, 1995. № 2.

Ю. Ю. Сливка

Рекомендована література

1. Возз’єднання західноукраїнських земель з Радянською Україною. К., 1989;
   Google ScholarInternet
2. Савчук М. «Буде ще відплата» // Гуцульщина. Верховина, 1995. № 2.
   Google ScholarInternet

завантажити статтю