Гуць Михайло Васильович
ГУЦЬ Михайло Васильович (11. 06. 1930, с. Янiвка Долин. пов. Станіслав. воєводства, нині Iванiвка Рожнятiв. р-ну Iвано-Фр. обл.) — фольклорист і громадсько-культурний дiяч. Канд. фiлол. н. (1970), професор (1998). Член НСЖУ (1982). Закiн. Чернiв. університет (1955). Учителював; від 1961 працював у відділі фольклористики ІМФЕ АН УРСР; 1967–88 — ред. видавництва «Рад. школа»; 1993–98 — викладач кафедри українознавства Київ. військ. інституту упр. і зв’язку; від 1998 — доцент, проф. Міжнар. інституту лінгвістики і права (нині Київ. міжнар. університет). Упорядник антологiї «Сербохорватськi народнi пiснi» (1970), зб. «Народнi пiснi з-над Днiстра» в записах Є. Ярошинської (1972); співукладач альбому «Леся Українка. Життя і творчість у документах, фотографіях, ілюстраціях» (1979; 1986), посібників «Українська мова у професійному спілкуванні» (2004) та «Українська мова в діловому спілкуванні» (2005; усі — Київ). Досліджує творчість класиків укр. літ-ри, культур. діячів сучасності, зокрема Б. Кирдана, В. Скрипки, Ф. Погребенника, Л. Ященка.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Лисенко і пісенна культура народів Югославії // Микола Лисенко — борець за народність і реалізм у мистецтві. К., 1965; Сербохорватська народна пісня на Україні. К., 1966; Вук Караджич і українська фольклористика // Вуков зборник. Београд, 1966; Визвольні ідеї в сербсько-хорватському епосі // Визв. рух слов’ян у нар. пісен. творчості XVII–XIX ст. К., 1971; Сербский народный эпос в украинских переводах // Преводна књижевност: Зборник радова ХХІІІ–ХХVІ београдских преводилачких сусрета 1997–2001. Београд, 2002.
Рекомендована література
- Пазяк Н. Ужинок народознавця на ниві україністики і славістики: До 70-річчя від дня народж. М. Гуця // НТЕ. 2000. № 5–6.
Завантажити статтю
