Розмір шрифту

A

Го Мо-жо

ГО Мо-жо (справж. — Го Кайчжень; 16. 11. 1892, м. Шавань, провінція Сичуань, Китай — 12. 06. 1978, Пекін) — китайський історик, письмен­ник, громадський діяч. Закін. мед. факультет Університету Кюсю (Японія, 1923). Учасник революції 1925–27 у Китаї. У 1928–37 — на еміграції у Японії, де ви­вчав стародавню історію Китаю. Під час антияпон. війни 1937–45 — на політ. роботі у ЗС гомін­данів. уряду; від 1949 — президент АН Китаю, голова Всекитай. асоц. працівників літ-ри і мистецтва, від 1954 — за­ступник, голова По­стій. комітету Всекитай. зборів парт. пред­ставників. 1969 обраний чл. ЦК КП Китаю. Друкувався від 1919. Один із організаторів й кер. літ. товариства «Творчість» (1921) і «Всекитай. асоц. діячів літ-ри і мистецтва з від­січі ворогові». Рання поезія пред­ставлена зб. «Богині» (1919) та «Зоряний про­стір» (1923), для яких характерні антифеод. на­строї, рев. романтизм. Вірші на­ступ. років уві­йшли в зб. «Ваза» (1927), «Поверне­н­ня до життя» (1928), «Голос війни» (1938), «Цикади» (1948). Написав низку пʼєс на історико-патріот. тематику, серед них — «Тигровий знак» (1942). В істор. працях досліджував пита­н­ня рабо­власниц. су­спільства у Китаї, про­блеми дешифрува­н­ня й інтер­претації давніх написів. Крит. і публіцист. стат­ті та мемуари зі­брані у кн. «Дорожні замітки про СРСР» (1946), «Сьогодні і завтра» (1949), «Кипі­н­ня» (1950), «Пісня про бурхливу хвилю» (1959). Укр. мовою окремі твори Г. пере­клали П. Воронько, О. Гончар, О. Жолдак, В. Козаченко, А. Малишко, Л. Первомайський, О. Новицький, В. Сосюра, В. Струтинський, П. Тичина, І. Чирко та ін.

Тв.: укр. перекл. — Цюй Юань: Істор. трагедія на 5 дій. 1953; Ви­бране. 1954; 1959 (усі — Київ).

Літ.: Гольберг М. Ви­брані твори Го Мо-жо // Рад. слово. 1953, 9 черв.; Шумов С. Поезія великого натхне­н­ня // Рад. Поді­л­ля. 1953, 13 січ.; Михайлов П. Драматургія Го Мо-жо // РМ. 1953, 24 черв.; Василюк Д. Твори Го Мо-жо українською мовою // Вітчизна. 1955. № 7; Федоренко Н. Т. Китайская литература. Москва, 1956; Желоховцев А. Ким був Цао Цао?: Дис­кусія навколо пʼєси Го Мо Жо «Освічена пані Цай» // Всесвіт. 1960. № 4; Маркова С. Д. Поэтическое творчество Го Мо-жо. Москва, 1961; Цыбина Е. А. Драматургия Го Мо-жо в период антияпонской войны (1937–1945). Москва, 1961.

Г. О. Добко

Додаткові відомості

Основні твори
укр. перекл. — Цюй Юань: Істор. трагедія на 5 дій. 1953; Вибране. 1954; 1959 (усі — Київ).

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2006
Том ЕСУ:
6
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Людина
Ключове слово:
китайський історик
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
25074
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
117
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 5
  • середня позиція у результатах пошуку: 3
  • переходи на сторінку: 1
  • частка переходів (для позиції 3):
Бібліографічний опис:

Го Мо-жо / Г. О. Добко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-25074.

Ho Mo-zho / H. O. Dobko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2006. – Available at: https://esu.com.ua/article-25074.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору