Годзяцький Віталій Олексійович
ГОДЗЯ́ЦЬКИЙ Віталій Олексійович (29. 12. 1936, Київ) — композитор, педагог. Заслужений діяч мистецтв України (1996). Член НСКУ (1969–70, від 1973). Премія ім. Б. Лятошинського (2003). Закін. Київську консерваторію (1961; кл. Б. Лятошинського). Викладав у Вінн. муз. училищі (1961–63), муз. школах Києва (1963–74; від 1982 — у дит. муз. школі № 27). У 1975–82 — керівник естрад. оркестру кінотеатру ім. О. Довженка Київ. об’єдн. муз. ансамблів. У техніці муз. письма Г. принципи ладової додекафонії та пошуки у галузі електронно-конкрет. музики поступилися майже традиц. муз. мові, що набула нового трактування на засадах полістилістики.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Поема» та «Скерцо» для симф. оркестру (обидва — 1961); симф. для сопрано та камер. оркестру «Стабіліс» (на біблійні тексти, 1966; 2-а ред. — 1990); сюїта для камер. оркестру «Фрески Софії Київської» (1966; 2-а ред. — 1980); «Ранковий крик птаха» для квінтету духових інструментів (1994); поема для 9-ти інструментів «Сни про дитинство» (1997); для фортепіано — 2 сонати (1959, 1973), «Марш дурнів» (1962; 2-а ред. — 1964), «Характерні сцени» (1963; 2-а ред. — 1985), «Розриви площин» (1963); концертні варіації для бандури (1978); пісні та романси на вірші О. Блока, С. Єсеніна, М. Рильського та ін.
Рекомендована література
- Копиця М., Бондаренко Л. Ми — з шестидесятих // Музика. 1989. № 2;
- Зінькевич О. Український авангард // Там само. 1992. № 4;
- Шурова Н. Виталий Годзяцкий: Штрихи к портрету // Зеленая лампа. 1999. № 3–4.
Завантажити статтю
Людина 
