Годлевський Іван Іванович

ГОДЛЕ́ВСЬКИЙ Іван Іванович (Годлевский Иван Иванович; 09. 03. 1908, Добромеречі Холм. губ., нині Новгород. обл., РФ — 20. 02. 1998, С.-Петербург) — російський живописець. Член СХ СРСР (1949). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Київський художній інститут (1931; майстерня Ф. Кричевського), Інститут живопису, скульптури та архітектури у Ленінграді (нині С.-Петербург, 1941; викл. В. Орєшников). Від 1949 — відп. секр., 1953–55 — голова бюро секції живопису Ленінгр. відділ. СХ; одночасно — викладач Вищого худож.-пром. училища (1949–55). Учасник всесоюз., зарубіж. мистецьких виставок від 1946. Персон. — у Ленінграді (1961, 1978, 1980), Львові (1963), Пскові (РФ, 1979), Парижі (1991), Мадриді (1992–93), Брюсселі (1992), Гамбурзі (Німеччина, 1993, 1996), Гьотеборзі (Швеція) та Антверпені (Бельгія; обидві — 1994). Створював пейзажі, портрети, натюрморти, жанр. композиції. Серед полотен — «Гюльчохра», «Поет Г. Петников» (обидва — 1960), «Стара Ялта» (1963), «Лижниця» (1970), «Цвітуть персики» (1973), «Жовтень. Планерське» (1975), «Російські церкви» (1970-і рр.).

Літ.: И. И. Годлевский. Выставка произведений. Ленинград, 1977.

С. В. Латанський