Годунова Лариса Олександрівна
Визначення і загальна характеристика
ГОДУНО́ВА Лариса Олександрівна (07. 06. 1946, Київ) — живописець. Дочка Олександра, мати Ірини Годунових. Заслужений художник України (2016). Член НСХУ (1978). Закін. Київський художній інститут (1970; майстерня Т. Яблонської). Працювала на Київ. комбінаті монум.-декор. мистецтва (1970–90). Учасниця респ., всесоюз., міжнар. мистецьких виставок від 1968. Персон. — у Києві (2001, 2006). Серед робіт — твори монум. мистецтва, натюрморти, пейзажі, портрети, темат. картини. Творчість Г. характеризується живопис. культурою, образністю, поет. наснагою. Мист. пошуки Г. сконцентровано в царині суто живопис. осягнення кольору, пошуку нової експресив., розкутої манери виразу.
Додаткові відомості
- Основні твори
- мозаїчне панно «Пісня» (1971, Будинок культури у м. Малин Житомир. обл.); портрети — «Юлія», «Музикант» (1977), «Тетяна» (2000), «Тамара» (2001), «Папа Іван-Павло ІІ» (2004); «Реліквії громадянської війни» (1968), «Видача літератури з агітпоїзда» (1969), «Свято родини» (1972), «Пам’ять серця» (1974), «Квіти», «Шевченківська липа» (обидва — 1977), «Вулиця Молодіжна» (1978), «Вулиця Флоренції в Києві» (1982), «Свято на Андріївському узвозі» (1989), «Промінь» (2000), «Осінь у Сваляві» (2003), «Дзвіночки», «Лавра», «Будинок Булгакова», «Оголена», «Оберіг» (усі — 2004), «Сон» (2005).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
