Голинський Михайло Теодорович
ГОЛИ́НСЬКИЙ Михайло Теодорович (02. 01. 1890, с. Вербівці, нині Городенків. р-ну Івано-Фр. обл. — 01. 12. 1973, м. Едмонтон, Канада) — співак (драматичний тенор). Чоловік Г. Голинської. Співу навч. у Ч. Заремби у Львові та в Е. Ґарбіно в Мілані (1921–25). Під час 1-ї світової війни служив в австр. армії, від 1918 — в УГА. 1919 був співроб. Секретаріату військ. справ ЗУНР у Станіславі (нині Івано-Франківськ). 1925–26, 1933–34 — соліст Великого театру у Варшаві, 1926–27 — Одес., 1927–30 — Харків. опер. Виступав на опер. сценах Києва, Тбілісі, Ленінграда (нині С.-Петербург), Москви. 1930–38 (з перервами) співав у Львів. опері. 1938 емігрував до США, згодом до Канади, де продовжув концертну діяльність. Володів великим голосом широкого діапазону красивого тембру з блискучим верх. регістром металевого відтінку. Виступав з концерт. програмами, у яких виконував твори Н. Нижанківського, Д. Січинського, М. Лисенка, Я. Степового, С. Людкевича, нар. пісні. Г. — автор «Спогадів», опубл. 1993 у Києві.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Андрій («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Степан («Купало» А. Вахнянина, 1-е виконання), Герман («Пікова дама» П. Чайковського), Йонтек («Галька» С. Монюшка), Каніо («Паяци» Р. Леонкавалло), Каварадоссі, Калаф («Тоска», «Турандот» Дж. Пуччіні), Радамес, Дон Карлос («Аїда», «Дон Карлос» Дж. Верді), Хозе («Кармен» Ж. Бізе), Гоффманн («Казки Гоффманна» Ж. Оффенбаха), Єлеазар («Жидівка» Ф. Галеві).
Рекомендована література
- Волиняк П. Михайло Голинський // Нові дні. 1956. № 12;
- Рудницький А. Золотий голос // Свобода. 1974, 26 січ; Козак С. Героїчний тенор Михайло Голинський // Голинський М. Спогади. К., 1993.
Завантажити статтю
Людина 
