Голіброда Олександр Євгенович

ГОЛІБРО́ДА Олександр Євгенович (04. 06. 1936, с. Марко­став, Польща, нині Володимир-Волин. р-ну Волин. обл.) — художник декоративно-ужиткового мистецтва. Батько Н. Голіброди-Бойко. Бронз. медаль ВДНГ (Москва, 1971). Член НСХУ (1993). Закін. Моск. вище худож.-вироб. училище (1971; викл. В. Голубєв, Є. Матвієнко). Від­тоді працював гол. художником на Крим. худож.-вироб. комбінаті Худож. фонду України; 1992–99 — викладач у Крим. худож. училищі. Автор комплекс. обʼєктів культури і соц.-побут. при­значе­н­ня. У творчості Г. органічно по­єд­нано традиції укр. нар. мистецтва та сучас. кон­структивного під­ходу до організації архіт. простору. Композиції побудовано на контрасті фактури дерева та металів. Виконав комплексне оформле­н­ня дегустац. зали радгоспу «Зоря» (Сімфероп. р-н АР Крим, 1972), Палацу культури в Херсоні (1973), ресторанів «Лахті» і «Росія» в Запоріж­жі (1974), санаторію «Лівадія» (декор. ґрати, 1975), турист. бази «Схід» (м. Алушта АР Крим, 1979), музею Чорномор. заповід­ника (м. Гола При­стань Херсон. обл., 1988), фойє бази від­починку «Ялинка» (м. Домодєдово Моск. обл., РФ, 1993); автор свічника «Самотність» (1974), чеканки «Сльози поневолених» (1985), композиції «Свято Пере­моги» (1995), вітражу «Таємниці природи» (с. Калініне Красногвард. р-ну АР Крим, 2000).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю