Головачов Василь Васильович
ГОЛОВАЧО́В Василь Васильович (21. 06. 1948, м. Жуковці Брян. обл., РФ) — прозаїк. Член НСПУ і СП Росії (1983). Закін. Рязан. радіотех. інститут (РФ, 1972). Працював в Укр. проектно-конструктор. інституті «Металургавтоматика» (Дніпропетровськ, 1974–89). Нині мешкає в Москві. Пише російською мовою. Дебютував 1969 оповіданням «Эволюция». Автор гостросюжет. фантаст. романів, повістей, оповідань про дослідж. космосу й намагання встановити контакт з позаземними цивілізаціями, необхідність збереження довкілля і відвернення загрози ядер. війни тощо. Укр. мовою окремі твори Г. переклали Б. Рогоза, О. Тесленко. Одна з зірок у сузір’ї Близнюків названа його іменем.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Непредвиденные встречи. Дн., 1979; Реликт. Дн., 1982; Спящий джин. К., 1988; Реликт: В 6 кн. К., 1990; Черный человек: В 2 кн. Нижний Новгород, 1992; Реквием машине времени. Нижний Новгород, 1992; укр. перекл. — Слід босої ноги // Дніпро. 1985. № 10; Простір неспокою. К., 1985; Непрохані гості. К., 1987.
Завантажити статтю
Людина 
