Головінський Іван
ГОЛОВІ́НСЬКИЙ Іван (25. 04. 1927, с. Зарваниця, нині Теребовлян. р-ну Терноп. обл — 01. 07. 2013, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — психолог, громадський діяч. Син В. Головінського та М. Головінської-Кузьмович. Дійсний член НТШ (1990). Навч. в Іннсбруц. університеті (1948–49), закін. Зальцбур. університет (1948, обидва — Австрія), Університет Темпл (м. Філадельфія, шт. Пенсильванія, США, 1961; ступ. д-ра психології). У 1954–59 — психолог у школі м. Камден; 1959–66 — психолог і дир. психол. служби в Інституті для розумово недорозвинених і психічно хворих у м. Вайнленд; 1966–2002 — доцент, надзвич. проф., звич. проф., продекан (1990–97), від 2002 — емерит. проф. Університету Ратґерса (м. Нью-Брунсвік; усі — у шт. Нью-Джерсі, США). Проводив порівняльні дослідж. неспроможності навчання розумово недорозвинених у Сх. Європі та СРСР. Член Амер. асоц. психологів, Амер. академії шкіл. психології. 1995 перебував у наук. відрядженні в Укр. пед. університеті (нині Нац., Київ). Член ред. колегії ж. «Українські проблеми» (Київ), автор публікацій у часописах «Рідна школа», «Освіта», «Українознавство», «Пластовий шлях», «Гомін України», «Шлях перемоги», «Національна трибуна», «Америка».
Додаткові відомості
- Основні праці
- Psychology and Education of Exceptional Children and Adolescents in International Perspective. Princeton, 1983; Teacher Education in Industrialized Nations. New York, 1995 (співавтор); Ethnicity, Race and Nationality in Education. London, 2001 (співавтор); Exceptional Learners Education and Research from a Global Perspective. Springfield, 2001; Педагогічна психологія. К., 2003; Національна свідомість як рушійна сила державотворення. Психологічна інтерпретація. К., 2004; Особистість, Розвиток, Теорії і Виміри. К., 2005.
Завантажити статтю
Людина 
