Головня Анатолій Дмитрович
ГОЛОВНЯ́ Анатолій Дмитрович (20. 01 (02. 02). 1900, Сімферополь — 25. 06. 1982, Москва) — кінооператор, режисер. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1935), Герой Соц. Праці (1980). Доктор мистецтвознавства (1966). Один із засн. рад. оператор. школи, майстер реаліст. «кіноживопису». Закін. Держ. технікум кінематографії (1926). Асист. оператора О. Левицького у фільмі «Промінь смерті»; перша самост. робота — «Цеглинки» (1925). У співпраці з реж. В. Пудовкіним зняв фільми «Шахова гарячка» (1925), «Механіка головного мозку», «Мати» (обидва — 1926), «Кінець С.-Петербурга» (1927), «Нащадок Чингісхана» (1928), «Дезертир» (1933), «Мінін і Пожарський» (1939), «Суворов» (1940, співавт.), «Адмірал Нахімов» (1946, співавт.), «Жуковський» (1951, співавт.; обидва — Державна премія СРСР). Поставив фільми «Людина з ресторану» (1927), «Скляне око» (1928). Почес. приз Мкф у Венеції (1972) за сукупність робіт. Від 1935 — завідувач кафедри оператор. майстерності, від 1939 — проф. ВДІКу.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Свет в искусстве оператора. 1945; Съемка цветного фильма. 1955; Фотокомпозиции. 1962 (співавтор); Мастерство кинооператора. 1965; Творчество оператора фильма. 1978; усі — Москва.
Рекомендована література
- Громов Е. Кинооператор А. Головня. Москва, 1980.