КРА́ВЧЕНКО Олексій Ілліч (30. 01(11. 02). 1889, с. Покровська Слобода Самарської губернії, нині м. Енгельс Саратовської обл., РФ — 31. 05. 1940, селище Ніколина Гора Московської обл.) — графік, живописець. Ґран-Прі Між­народної ви­ставки декоративного мистецтва і промисловості (Париж, 1925). Член-засновник обʼ­єд­на­н­ня «Чотири мистецтва» (1925). На­вчався у Московському училищі живопису скульптури та архітектури (1904–05, 1907–10; викладачі А. Васнецов, К. Коровін, В. Сєров), Школі Ш. Гол­лоші у Мюнхені (1906). Ілюстрував 1914–18 дитячі книги для московського видавництва Й. Кнебеля. У 1920-х роках брав участь у художньому оформлен­ні революційних свят у Москві, Саратові. Професор Московського художнього ін­ституту (1935–40). Основні техніки — гравюра на дереві та лінолеумі, ксило­графія, акварель, офорт. Творчість К. орієнтована на класичну європейську художню культуру. Автор книжкових ілюстрацій, екслібрисів, марок. Серії «Дні­пробуд» (1930–31) та «Азов­сталь» (1938) вирізняються романтичною емоційністю образів, го­строю екс­пресією штриха, контрастами темних і світлих плям. Учасник міських, всеросійських, всесоюзних, зарубіжних мистецьких ви­ставок від 1920-х років. Персональні — у Казані (1924), Парижі (1927), Києві (1930), Тбілісі, Москві (обидві — 1934), Каунасі (1939); посмертні — у Відні (1944), Москві (1956, 1973, 2008, 2009), Ленін­граді (нині Санкт-Петербург), Києві (обидві — 1956), Пекіні (1958), Лондоні (2010). Окремі роботи зберігаються у Луганському художньому музеї, ДТГ, Державному літературному музеї (обидва — Москва), ДРМ (Санкт-Петербург), Державному музеї мистецтв Республіки Казах­стан (Алмати).