Ґаншинець Ришард

ҐАНШИ́НЕЦЬ Ришард (Gansiniec Ryszard; 06. 03. 1888, м. Семяновіци Сілезькі, нині Сілез. воєводства, Польща – 08. 03. 1958, Краків) – польський мовознавець, літературознавець, історик культури, релігієзнавець, видавець. Доктор філос. (1917) та філол. (1951) н., член-кореспондент Польс. АН (1945–51). Навч. у духов. семінаріях Відня (1908–10) і Мюнстера (Німеччина, 1911); студіював германістику, класичну філологію в університетах Мюнстера (1911–12) та Берліна (1913–15); продовжував освіту в Греції (1923), Франції (1925–28). Працював асист. у Музеї народознавства в Берліні (1914–15); н. с. Варшав. університету (1915–17); надзвич. проф. Познан. університету (1919); звичай. проф., завідувач кафедри класич. філології Львів. університету (1920–41). Під час 2-ї світової війни перебував у Львів. обл. У 1946 репатрійов. до Польщі, очолював каф. у Вроцлав. університеті. Від 1948 – на каф. класич. філології Яґеллон. університету (Краків): кер. Інститутів антич. культури (1948–52) та грец. філології (1955–58), кер. каф. (1952–55). Виступав проти дискримінації у навч. закладах неполяків, зокрема й українців, співпрацював з укр. вченими. Наукові дослідження: культура та релігія античності й середньовіччя; антична філософія; історія й теорія грец. і рим. літ-р; латиномовна польс. література доби середньовіччя й гуманізму; польс.-лат. епістолографія і поезія; патристика, історія стародав. релігії, магії. Застосував філол. методи у дослідж. початків християнства. Як власник приват. друкарні і палітур. цеху у Львові (1930–39) підготував крит. видання текстів «Nicolai Copernici de revolutionibus orbium coelestium, libri sex» (надрук. у 2-му т. кн. «Mikołaj Kopernik. Opera omnia», Краків, 1975) та «Psałterz Florjański» (1939, співавт.); видання серій «Biblioteka Filomaty», «Przekłady pisarzy greckich i łacińskich», «Scriptores Latini et Graeсe», «Zbiór pisarzy polsko-łacińskich». Був ред. часописів «Kwartalnik Klasyczny» (1928–34), «Filomata» (1929–58), «Palaestra» (1930–36), «Przegląd Klasyczny» (1935–39).

Пр.: De Agathodaemone // Prace Towarzystwa Naukowego Warszawskiego. 1919. Wydział 2, № 17; Polonolatina // Pamiętnik Literacki. 1925. Rozdział 21; Polskie listy miłosne dawnych czasów. Lwów, 1925; Ghetto ławkowe: Odczyt wygłoszony 16. 11. 1937. Lwów, 1937; «Metrificale» Marka z Opatowca i traktaty gramatyczne XIV i XV wieku // Studia Staropolskie. T. 6. Wrocław, 1960.

Літ.: Biogramy uczonych polskich. Część. 1. Wrocław, 1983; A. Śródka. Uczeni Polscy XIX–XX stulecia: W 4 t. Т. 1. Warszawa, 1994; Prof. dr Ryszard Gansiniec. Ż życia I twórczości: Materiały posesyjne. Katowice, 1997.

Н. П. Швець, Б. З. Якимович

Основні праці

De Agathodaemone // Prace Towarzystwa Naukowego Warszawskiego. 1919. Wydział 2, № 17; Polonolatina // Pamiętnik Literacki. 1925. Rozdział 21; Polskie listy miłosne dawnych czasów. Lwów, 1925; Ghetto ławkowe: Odczyt wygłoszony 16. 11. 1937. Lwów, 1937; «Metrificale» Marka z Opatowca i traktaty gramatyczne XIV i XV wieku // Studia Staropolskie. T. 6. Wrocław, 1960.

Рекомендована література

Biogramy uczonych polskich. Część. 1. Wrocław, 1983;
A. Śródka. Uczeni Polscy XIX–XX stulecia: W 4 t. Т. 1. Warszawa, 1994;
Prof. dr Ryszard Gansiniec. Ż życia I twórczości: Materiały posesyjne. Katowice, 1997.