Ґарсіа Маркес Ґабріель

ҐАРСІ́А МА́РКЕС Ґабріель (García Márques Gabriel; 06. 03. 1927, містечко Аракатака, Колумбія – 17. 04. 2014, Мехіко) – колумбійський письменник. Нобелів. пре-мія (1982). Навч. на факультеті права та політології Колумб. університету в Боґоті (1947–48). У 1948–57 був репортером низки нац. видань. Здійснивши подорож до соціаліст. країн Сх. Європи, зокрема й в СРСР, надрукував серію репортажів «90 días en la “Cortina de Hierro”» («90 днів за залізною завісою», 1957; окрема книга – «De viaje por los países socialistas» / «Подорожуючи соціалістичними країнами», Боґота, 1978). Від 1958 тривалий час жив за кордоном (Венесуела, Куба, США, Мексика), займався журналістикою та літ. діяльністю. Наскрізним мотивом прози Ґ. М. є самотність людини, якій письменник, за його власними словами, протиставив людську солідарність. Етапними були романи «Cien años de soledad» («Сто років самотності», 1967; укр. перекл. опубл. у ж. «Всесвіт», 2001, № 5–10), у якому в метафор. формі відтворено значний період історії Колумбії та загалом Лат. Америки кін. 19 – поч. 20 ст., та «El otoño del patriarca» («Осінь патріарха», 1975; укр. перекл. – «Всесвіт», 1978, № 1–3), який поряд із романами параґвайця А. Роа Бастоса «Yo el supremo» («Я, Верховний») і кубинця А. Карпентьєра «El recurso del método» («Розправа з методом»; обидва – 1974) є важливим внеском письменника у т. зв. диктатор. тему лат.-амер. прози. Популярні також повісті Ґ. М. «La hojarasca» («Опале листя», 1955), «El coronel no tiene quinen le escriba» («Полковникові ніхто не пише», 1961), романи «La mala hora» («Лиха година», 1962), «Crónica de una muerte anunciada» (1981; укр. перекл. – «Хроніка вбивства, про яке всі знали заздалегідь» // «Всесвіт», 1981, № 11), «El amor en los tiempos de cólera» («Кохання під час чуми», 1985), «El general en su laberinto» («Генерал у своєму лабіринті», 1989). Творчість Ґ. М. позначена заглибленням у нар. міфологію, передусім регіону Кариб. узбережжя Колумбії. Як один із майстрів т. зв. магіч. реалізму широко використовував фантаст. елемент для відтворення дійсності. 1986 заснував на Кубі Міжнар. школу кіно та телебачення. Окремі його твори екранізовано. Ґ. М. – почес. д-р низки університетів, відзнач. нагородами різних країн, зокрема орденами Почес. легіону (Франція, 1981) та Ацтек. орла (Мексика, 1982). Автор 3-том. кн. спогадів «Vivir para contarla» («Жити, щоб розповісти»). Окремі твори Ґ. М. українською мовою переклали С. Борщевський, Г. Грабовська, М. Жердинівська, С. Жолоб, Л. Олевський, П. Соколовський, В. Шовкун.

Тв.: укр. перекл. – Стариган із крилами // Всесвіт. 1972. № 3; Неймовірна та сумна історія про невинну Ерендіру та її бездушну бабуню // Вітчизна. 1980. № 3; Блакаман, добрий продавець чудес // Людина і світ. 1984. № 5; Розповідь моряка, котрий зазнав корабельної аварії... // Вітчизна. 1985. № 7; Море давніх часів // Березіль. 1991. № 4; Похорон Великої Мами // Зарубіжна літ-ра. 1997. № 42; Візит до Папи // День. 1998, 6 берез.; Щасливої дороги, сеньйоре Президенте // Всесвіт. 2002. № 5–6; Ті очі бачили сімох мертвих сицилійців // Київ. 2005. № 10; Записник з моїми сумними курвами // Всесвіт. 2005. № 11–12; Літак сплячої красуні. Я наймаюся бачити сни // Там само. 2007. № 9–10.

Літ.: Варгас Льоса М. Дивний світ – Макондо // Всесвіт. 1971. № 12; Затонський Д. Ще один Габріель Гарсіа Маркес // Там само. 1978. № 1; Бенедетті М. «Розправа» з «верховним» «патріархом» // Там само. № 5; Луке Муньйос Е. Митець, громадянин, людина // Там само. 1985. № 3; Борщевський С. Задача з одним всесвітньо відомим, або Хроніка побачення з Габріелем Гарсіа Маркесом // Молода гвардія. 1987, 9 серп.; G. García Márques. El olor de la guayaba. Conversaciones con Plinio Apuleyo Mendoza. Bogota, 1982; O. Collazos. García Márquez: la soledad y la gloria. Barcelona, 1986; H. Bloom. Gabriel García Márques. New York, 1989; G. Bell-Villada. García Márques: The Man and his Work. Chapel Hill, 1990; Борщевська Л. Журналістика Габріеля Гарсіа Маркеса як шлях до письменства // СіЧ. 2001. № 10.

С. Ю. Борщевський

Основні твори

укр. перекл. – Стариган із крилами // Всесвіт. 1972. № 3; Неймовірна та сумна історія про невинну Ерендіру та її бездушну бабуню // Вітчизна. 1980. № 3; Блакаман, добрий продавець чудес // Людина і світ. 1984. № 5; Розповідь моряка, котрий зазнав корабельної аварії... // Вітчизна. 1985. № 7; Море давніх часів // Березіль. 1991. № 4; Похорон Великої Мами // Зарубіжна літ-ра. 1997. № 42; Візит до Папи // День. 1998, 6 берез.; Щасливої дороги, сеньйоре Президенте // Всесвіт. 2002. № 5–6; Ті очі бачили сімох мертвих сицилійців // Київ. 2005. № 10; Записник з моїми сумними курвами // Всесвіт. 2005. № 11–12; Літак сплячої красуні. Я наймаюся бачити сни // Там само. 2007. № 9–10.

Рекомендована література

Варгас Льоса М. Дивний світ – Макондо // Всесвіт. 1971. № 12;
Затонський Д. Ще один Габріель Гарсіа Маркес // Там само. 1978. № 1;
Бенедетті М. «Розправа» з «верховним» «патріархом» // Там само. № 5;
Луке Муньйос Е. Митець, громадянин, людина // Там само. 1985. № 3;
Борщевський С. Задача з одним всесвітньо відомим, або Хроніка побачення з Габріелем Гарсіа Маркесом // Молода гвардія. 1987, 9 серп.;
G. García Márques. El olor de la guayaba. Conversaciones con Plinio Apuleyo Mendoza. Bogota, 1982;
O. Collazos. García Márquez: la soledad y la gloria. Barcelona, 1986;
H. Bloom. Gabriel García Márques. New York, 1989;
G. Bell-Villada. García Márques: The Man and his Work. Chapel Hill, 1990;
Борщевська Л. Журналістика Габріеля Гарсіа Маркеса як шлях до письменства // СіЧ. 2001. № 10.