Ґе Григорій Григорович

Визначення і загальна характеристика

ҐЕ Григорій Григорович (27. 09 (09. 10). 1868 (за ін. даними — 1867), Херсон — 13. 01. 1942, Ленін­град, нині С.-Петербург) — актор, режисер, письмен­ник. Син Г. Ґе. Заслужений артист держ. академ. театрів (1922). Герой Праці. Навч. у Рішельєв. та 1-й гімназіях в Одесі, звідки був від­рахов. за поруше­н­ня дисципліни. Закін. реал. училище у Миколаєві (1886), театр. школу Д. Коровʼякова у С.-Петербурзі (1888; кл. М. Писарєва), в антре­призі, при якій дебютував як актор. Від­тоді ви­ступав у рос. провінц. трупах, зокрема у Харкові, мав амплуа героя-коханця. Як драматург дебютував мініатюрами, при­знач. для гастролей приват. антре­приз. 1896 за­прошений до театру Літ.-артистич. гуртка в С.-Петербурзі. 1897–1929 — в Александрин. театрі (згодом Ленінгр. театр драми ім. О. Пушкіна). 1903 у Літ. театрі по­ставив власні пʼєси «Страта» (зі­грав роль Ґода) та «Трілбі» (за однойм. романом Дж. Дю Морʼє). Викладав актор. майстерність у Пролеткульті. 1929 у від­повідь на від­мову керівних ін­станцій присвоїти йому зва­н­ня нар. арт. Респ. пере­йшов до пере­сув. трупи, влаштовував т. зв. вечори худож. роз­повіді, концерти з декламацією тощо. Гастролював в Україні, зокрема в Одесі, Миколаєві, Херсоні, Він­ниці та ін. 1934 заснував і від­тоді очолив Театр актора в Ленін­граді. У репертуарі Ґ.-актора — трагедійні, комедійні та характерні ролі. Автор понад 20-ти пʼєс-мелодрам, які мали гучний сценіч. успіх, від­значалися псевдоромантич. пафосом і мелодрам. сюжетами та уві­йшли до «Сборника пьес» (т. 1–3, С.-Петербург, 1901–13). Л. Тол­стой дав йому особливий до­звіл на інсценізацію роману «Воскресение». Залишив мемуари: «Приключения и встречи» // «Еженедельник Петрогр. гос. академ. театров», 1922, № 11–12; «Вечера психодрамы», Ленин­град, 1929; «Из провинциальных впечатлений» // «На провинциальной сцене», Ленин­град; Мос- ква, 1937; «Воспоминания о Н. Н. Ге» // «Ленин­град», 1940, № 4; «Воспоминания» // Там само, № 7–8 та ін.; написав автобіо­графію «Григорий Григорьевич Ге: Заслужен­ный артист» // «Актеры и режис­серы», Москва, 1928.

Ролі: Яґо («Отел­ло» В. Шек­спіра), Вурм («Під­ступність і коха­н­ня» Ф. Шіл­лера), Уріель («Уріель Акоста» К. Гуцкова), Альцест («Мізантроп» Ж.-Б. Мольєра), Іванов (однойм. пʼєса А. Чехова), Сатін («На дні» М. Горького), Мефістофель (Й. Ґете), Арбенін («Маскарад» М. Лермонтова), Сальєрі («Моцарт і Сальєрі» О. Пушкіна), Цар Іван («Смерть Іоана Грозного» О. Толстого), Антоні Старкведер («Вовчі душі» за Дж. Лондоном), Карл Дорибах фон Турау («Канцлер і слюсар» А. Луначарського).

Літ.: Беляев Ю. Д. Актеры и пьесы. С.-Петербург, [1902]; Долгов Н. Гофманианец // Еженедельник Петрогр. гос. академ. театров. 1922. № 15–16; Покушение с негодными средствами // Рабочий и театр. 1929. № 32; Поездки заслужен­ного артиста республики, героя труда Григория Григорьевича Ге за период с 1929 г. по 1932 г. Хн., 1932; Ге Григорий Григорьевич — заслужен­ный артист РСФСР, герой труда // На провинц. сцене. Ленин­град; Москва, 1937; Бруштейн А. Я. Страницы прошлого. Москва, 1952.

П. Г. Усенко

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю