ҐЕ Григорій Микола­йович (псевд. — Григ. Лядава; 25. 01 (06. 02). 1830, м. Воронеж, Росія — 01(14). 11. 1911, Миколаїв) — громадський діяч, крає­знавець, письмен­ник. Походив із дворян Полтав. губ. Брат Миколи Ґе, батько Григорія Ґе. Закін. 2-у київ. гімназію (1846) та Школу гвардій. прапорщиків і кавалерій. юнкерів (С.-Петербург, 1849), де працював від 1854, після військ. служби у лейб-гвардії Гроднен. гусар. полку. 1855 успадкував родин. маєток в Україні й від­пустив на волю кріпаків. Набутий під час військ. служби фаховий досвід виклав у посібнику «Выездка верховой лошади» (С.-Петербург, 1856). Ви­йшов у від­ставку 1856. Після селян. реформи 1861 — мировий посередник в Ушиц. пов. Поділ. губ. Від 1865 служив у структурі акциз. ві­домства, від 1870 — на­двір. радник. Мешкав у Херсоні. 1871 ініціював створе­н­ня, 1872 став одним із засн. і перших дир. Херсон. громад. б-ки (нині Херсон. обл. універсал. наук. б-ка). 1879 оселився у Миколаєві, де 1880 обраний гласним міської думи (пере­о­браний 1884). Заявляв про необхідність впровадже­н­ня кон­ституц. засад у Рос. імперії. Влітку 1887 ви­їхав до С.-Петербурга, однак на­ступ. року повернувся, оскільки був висунутий колегами-думцями на посаду микол. міського секр. (не­зважаючи на репутацію вкрай неблагонадійного, виконував ці обовʼязки до 1906). У 1881 брав участь у заснуван­ні Микол. заг.-до­ступ. громад. б-ки з без­плат. читальнею; 1890 організував місц. артист. гурток, в. о. його голови, сприяв популяризації театр. і муз. мистецтва, оприлюднив трактат «О драматическом искус­стве». У романі «Софья Малич» (С.-Петербург, 1888) висвітлив про­блеми життя євреїв Пд. України. Писав пʼєси з проз. і віршов. текс­тами рос. та укр. мовами, зокрема «Жена» (Хн., 1868), «Каникулы» (О., 1871), «Шквал» // «Театрал», 1895, № 42. За мотивами поеми Т. Шевченка «Катерина» створив оперу-одноактівку «Ган­нуся» (Хн., 1870). Досліджував історію насел. Побуж­жя та Нижнього Подні­провʼя 18–19 ст. Автор «Исторического очерка столетнего существования города Николаева при устье Ингула (1790–1890)» (Н., 1890); ст. «Выдержки из записок мирового посредника» // «Основа», 1862, № 1–2, «Воспоминания о Н. Н. Ге как материал для его био­графии» // «Артист», 1894, № 43–44. За­знавав цензур. утисків.